Главная Новости

Каши и злаки

Опубликовано: 04.09.2018

видео Каши и злаки | видеo Кaши и злaки

Живые злаки, семена, крупы, бобы.. от Фролова Ю.А. Полезная еда ч.2

Каши и злаки

Оптимальным питанием для любого человека будет то, которое традиционно для данного народа (то есть формировавшееся веками), местности и семьи. Любые надуманные отклонения от этой традиции, тем более привнесенные из других регионов и других национальных кухонь, нефизиологичны (это, конечно, не означает, что вообще нельзя есть никакие иноземные блюда), но если заглянуть в историю, то в рационе питания крестьянской семьи преобладали в основном крупяные и овощные блюда, овсяные и ягодные кисели. Запаренная гречневая каша с молоком, обладающая полным набором незаменимых аминокислот и микроэлементов, тушёные в печи овощи, сохраняющие при таком способе приготовления все витамины, да постный борщ (или русские щи) – вот перечень традиционных блюд нашей национальной славянской кухни. Помните, «щи да каша – пища наша!» И это, действительно, так, ведь каша не просто кушанье, но и обрядовое блюдо. У некоторых народов нашей страны кашею, которую называли "бабкиной", встречали новорожденного; непременно варили кашу жених с невестой, что было обязательной частью свадебного церемониала, отчего и пошло выражение "с ним (с ней) каши не сваришь"; кашей (кутьей) поминали человека, провожая его в последний путь. Можно сказать, что каша сопровождала человека на всем жизненном пути.



Каша питательна, легко усваивается организмом. Ее можно подать и на завтрак, и к обеду, и к ужину. Одинаково охотно едят ее и дети, и взрослые. Увы, в последние годы популярность настоящих, сваренных из цельного зерна каш уменьшилась, всё больше людей отдают предпочтение «быстрым» кашам – растворимым, или требующим минимального времени приготовления. Вот только пользы от них гораздо меньше!


5 САМЫХ ПОЛЕЗНЫХ КАШ

Все крупы, из которых готовят каши, полезны, так как содержат целый набор необходимых для организма веществ: углеводов, белков, кальция, железа, магния, калия, витаминов группы B, никотиновой кислоты. Основные достоинства каш в том, что после тепловой обработки содержащийся в крупах белок хорошо усваивается организмом. Кроме того, в крупах содержится много углеводов. Все это делает их хорошим источником энергии для организма.


Чем опасны крупяные каши. #Нераскрытые тайны#

Но все-таки больше всего в кашах крахмала, и это самая настоящая ахиллесова пята практически любой крупы. Они на 70-85% состоят из этого несладкого вещества, превращающегося в пищеварительной системе в сладкую глюкозу. Почти вся она всасывается в кровь. И чем легче происходит высвобождение глюкозы из продукта, тем быстрее она усваивается организмом и тем вреднее продукт: он больше повышает сахар в крови и сильнее способствует образованию жира в организме.

А теперь подробнее о различных крупах.

Гречневая каша имеет великолепный вкус и высокую питательную ценность. В среднем гречка содержит 14% белков, 67% крахмала, более 3% жиров, богата витаминами В1, В2, В6, РР, минеральными веществами - фосфором, калием, марганцем, кальцием, железом, магнием. К тому же она обладает антитоксическими свойствами, способствует выведению из организма избыточного холестерина и ионов тяжелых металлов, снижает риск возникновения сердечно-сосудистых заболеваний, в частности ишемической болезни сердца. Словом, не каша, а настоящая мини-аптека, приготовленная для нас природой.

Но чрезвычайно полезна не только сама гречневая каша. Для лечебных целей заготавливают листья и цветки гречихи, которые содержат рутин, каротин, аскорбиновую и органические кислоты.

Из овсяной крупы готовят не только каши, но и кисели. В овсянке содержится почти 12% белка, 65% углеводов, почти в два раза больше ценных растительных жиров, чем в гречке, - 5,8%, не говоря уже о витаминах и различных минеральных веществах.

Область лечебного применения овсяной крупы и муки довольно обширна. Они хорошо зарекомендовали себя в качестве диетического средства при желудочно-кишечных заболеваниях и сахарном диабете. Овсяная каша, сваренная на воде, помогает при склонности к поносам, а при расстройстве желудка неплохой эффект как обволакивающее средство дают кисели из овсяной муки. Отвар из овсяной крупы рекомендуется при атеросклерозе, воспалении печени и почек. А при болезнях крови и органов кроветворения используют настойку из зеленых ростков овса.

Семена ячменя также очень питательны, содержат белки, жиры, углеводы, ферменты, витамины А, В, D, Е, минеральные вещества. Из ячменя вырабатывают два вида круп: перловую и ячневую . В первом случае зерна обдирают, а затем шлифуют и дробят. Перловка содержит 9,3% белка, 73,7% углеводов, 1,1% жира. Ячневую крупу готовят из дробленого, но не шлифованного ячменя, поэтому клетчатки в ней больше, чем в перловой. Перловую крупу используют для приготовления супов, а также рассыпчатых и вязких каш, а ячневую - для гарниров, запеканок, вязких и жидких каш.

Получаемое из проса пшено содержит около 12% белка, 69,3% углеводов, 3,3% жиров, биологически активные аминокислоты и некоторые витамины. Правда, из-за сравнительно высокого содержания жира пшено при длительном хранении может прогоркнуть, поэтому перед варкой его необходимо тщательно промыть горячей водой или на некоторое время замочить в холодной, чтобы отбить неприятный привкус.

Манная крупа. Быстро разваривается, хорошо усваивается, содержит минимальное количество клетчатки (0,2%), широко используется для питания взрослых и детей. Жидкие манные каши включают диеты больных с заболеваниями системы органов пищеварения и даже после операций на желудке и кишечнике.

Рис. Из него готовят щадящие блюда: слизистый суп и протертую кашу. Рис хорошо сочетается с молоком, мясом, овощами и фруктами. Рассыпчатая рисовая каша, плов с изюмом и многое другие блюда могут украсить завтрак, обед и ужин здоровых людей. Некоторые отказываются от риса, боясь располнеть, но так как рис содержит преимущественно крахмал, то эти опасения напрасны. Рис менее способствует полноте, чем торт, варенье и другие продукты, содержащие сахар. Обладая способностью впитывать соль, рис используется при пересаливании бульонов и супов (горсть крупы завернуть в мешочек из марли и опустить в бульон, прокипятить).

Среди населения бытует мнение, что употребление риса полезно при заболеваниях суставов, связанных с отложением солей. Это далеко не так. Рис на выведение солей из организма существенного влияния не оказывает.

Кукурузная крупа. Содержит витамины В,, В2, РР и каротин (провитамин А). Из нее готовят каши, запеканки, которые в некоторой степени снижают процессы брожения в кишечнике.

И несколько слов о крупах, которые ещё недавно были «экзотами» на нашей кухне.

Амарант . По всему миру в теплых и умеренных областях растет амарант, или щирица, применяющийся в декоративном садоводстве. А в Центральной и Южной Америке тысячелетиями разводили его зерновые (точнее, семенные) виды. В 50-х годах прошлого века ученые доказали необычайные питательные свойства амаранта. Белка в амаранте так же много, как и в остальных злаках. Он очень богат лизином – необходимой для человека аминокислотой, не везде встречающейся в достаточном количестве. Желтовато-коричневые, с легким перечным привкусом зерна амаранта обычно варят как кашу или делают из них муку, крупой заправляют бульоны, подают на гарнир.

Киноа . В Андах киноа (квиноа, кинва, рисовая лебеда) ценилась с незапамятных времен, индейцы считали его зерна священными, «матерью всех зерновых». Эта самая высокогорная зерновая культура Южной Америки до сих пор играет очень большую роль в кухне Перу, Чили, Боливии, Эквадора, Колумбии. Из питательных черных, белых или красных плоских семян киноа, в которых содержится большое количество витаминов, протеина и аминокислот, получают муку и крупу. Из них делают лепешки, готовят каши и даже варят пиво. Предварительно зерно хорошо промывают и замачивают, так как в его поверхностном слое содержатся горькие вещества. Зерна, продающиеся в супермаркетах, уже прошли эту процедуру. Зерна киноа готовят так же, как рис. В готовом виде они становятся полупрозрачными. Их можно использовать, как добавку к супам и салатам, гарнир к горячим блюдам, для фарширования овощей. Из киноа в США готовят макаронные изделия.

Сорго. Этот злак, по виду напоминающий кукурузу, распространился по всему миру из Экваториальной Африки, Индии и Китая. Из сорговой крупы, богатой крахмалом и белком, готовят каши, из муки пекут пресный хлеб и лепешки. Их стеблей сахарного сорго получают патоку («сорговый мед»). Сорго используют для получения крахмала, пива, различных алкогольных напитков и спирта.

Саго . Изначально так называлась крупа из зернистого крахмала, добываемого из сердцевины саговой пальмы. На Руси, где пальмы растут плохо, словом «саго» стали обозначать сходную по виду крупу из картофельного крахмала, из которой варили кашу. Особенностью саго является практическое отсутствие белка.

Современная наука о питании утверждает, что каша из смеси круп полезнее, чем из одной, так как каждая крупа имеет свой химический состав, и чем больше круп используется в смеси, тем выше пищевая ценность каши. И тут на ум приходит «суворовская каша». Однажды в одном из военных походов Суворову доложили, что остались небольшие запасы ячменя, проса, гороха. Если приготовить кашу из одного вида крупы, то на всех не хватит. Тогда Суворов приказал смешать и крупы, и горох и сварить еду для всех. Солдатам суворовская каша пришлась по вкусу. Так великий полководец внес свой вклад в развитие кулинарии.

Помните, ни в коем случае не стоит считать каши «лекарством» - они полезны только в умеренных количествах и в составе правильного сбалансированного питания. Налегая на овсянку или «чистясь» гречкой, очень легко располнеть, ведь конечным продуктом переваривания любой каши являются сахара, и тогда она будет не препятствовать, а помогать развитию диабета, болезней сердца. И тем более не пойдёт на пользу худеющим!

Теперь о том, как варить кашу. Последнее время широкое распространение получили быстрорастворимые каши, всевозможные «быстрые» завтраки, мюсли и т.п. Безусловно, работающему человеку очень удобно – высыпал в тарелку, залил молоком – свободен! Но, если вы действительно заботитесь о своём здоровье, вы никогда не будете есть эти «суррогаты» настоящей еды! Почему? Да потому что, только представив, скольким степеням обработки подверглось натуральное зерно, сколько раз его нагревали, охлаждали, добавляли различные составляющие, в том числе сахар, «улучшители» вкуса и т.п., становится понятным, почему использовать эти продукты в питании я бы не рекомендовала! Тогда что? Кашу из цельного зерна! Да, «мороки» с ней больше, но ведь и здоровье дороже! Замочите на ночь крупу, утром поставьте на огонь, доведите до кипения, чуть подсолите, убавьте огонь до минимума – всё, занимайтесь своими делами – утренний туалет, сборы на работу и т.п. Через 30-40 минут каша готова! Старайтесь не разваривать её, не повышать гликемический индекс, пусть это будет рассыпчатая каша, а не «размазня»!

Ещё проще – залить на ночь кипятком в термосе, и утром получить 100%-но полезный продукт. Кашу можете разбавить половинным молоком (отличный желчегонный эффект), и забудьте русскую пословицу о том, что «кашу маслом…» Кашу – нет, а вот печень и фигуру - вполне! Поэтому, минимум сливочного масла, повторю, сливочного, а то многие «радетели» здорового питания агитируют за растительное (например, оливковое) масло! Я – против, зачем растительное масло холодного отжима нагревать в каше? Добавите его лучше в свежий салат!

Итак, каша, с маслом, с молоком… Чего-то не хватает! Да, сахара! И бог с ним, пусть остаётся в сахарнице, «для гостей»! Мы добавим в кашу фрукты – любые, по сезону, можно и сухофрукты, предварительно размочив их в воде, можно даже из компота, но желательно из того, который вы закрывали сами, без сахара или с минимальным его количеством! Вот это вкусный и полноценный завтрак! Запиваем молоком, чаем, а ещё лучше – какао (опять же, забудьте об этих растворимых заморских изысках – почитайте этикетки, сколько там всего ненужного намешали!) – и до обеда все сыты и довольны! И, кстати, особенно довольны те, кто тщательно следят за своей фигурой! Гликемический индекс всех этих «растворимых» «быстрых» и т.п. «прелестей» - около 90, а каши из цельного зерна -40-45! Как говорится, почувствуйте разницу!

И напоследок о хранении круп. Хранение осуществляют при температуре не выше 18°С, но предпочтение отдается более низким температурам от -5 до 5°С и относительной влажности не более 70 %. При хранении круп ухудшаются органолептические показатели, снижается пищевая ценность . Рекомендуемые сроки хранения круп (в мес.):

хлопья овсяные - 6;

пшено шлифованное - 9;

крупа манная, кукурузная, овсяная - 10;

крупа пшеничная (Артек, Полтавская № 3, 4) - 14;

крупа ячневая - 15;

рис дробленый, пшеничная Полтавская № 1 и № 2 - 16;

гречневый продел, перловая крупа, рис шлифованный - 18;

крупа гречневая ядрица, горох шлифованный колотый - 20;

горох шлифованный целый - 24.

Приятного аппетита! И крепкого здоровья!

Читайте подробно о разных кашах:

Булгур

Гречка

Дикий рис

Каши для детей

Киноа

Кукурузная крупа и мука

Кутья (коливо, канун, сочиво)

Льняная каша

Манная каша

Овсянка

Пророщенные зерна (микрогрин)

Пшеничная каша

Рис

Рожь

Спельта (полба)

Тритикале

Цельные злаки

Ячмень

uk

Каші і злаки

Оптимальним харчуванням для будь-якої людини є те, що традиційно для даного народу (тобто формувалося століттями), місцевості і сім'ї. Будь-які надумані відхилення від цієї традиції, тим більше привнесені з інших регіонів та інших національних кухонь, нефізіологічна (це, звичайно, не означає, що взагалі не можна їсти ніякі іноземні страви), але якщо заглянути в історію, то в раціоні харчування селянської сім'ї переважали в основному круп'яні та овочеві страви, вівсяні і ягідні киселі. Запарені гречана каша з молоком, що володіє повним набором незамінних амінокислот і мікроелементів, тушковані в печі овочі, зберігають при такому способі приготування всі вітаміни, так пісний борщ (або російські щі) - ось перелік традиційних страв нашої національної слов'янської кухні. Пам'ятайте, «щі та каша - їжа наша!» І це, дійсно, так, адже каша не просто страва, а й обрядове блюдо. У деяких народів нашої країни кашею, яку називали "бабиної", зустрічали новонародженого; неодмінно варили кашу наречений з нареченою, що було обов'язковою частиною весільного церемоніалу, від чого й пішла вираз "з ним (з нею) каші не звариш"; кашею (кутею) поминали людини, проводжаючи його в останню путь. Можна сказати, що каша супроводжувала людини на всьому життєвому шляху.

Каша живильна, легко засвоюється організмом. Її можна подати і на сніданок, і на обід, і на вечерю. Однаково охоче їдять її і діти, і дорослі. На жаль, в останні роки популярність справжніх, зварених з цільного зерна каш зменшилася, все більше людей віддають перевагу «швидким» каш - розчинною, або потребують мінімального часу приготування. Ось тільки користі від них набагато менше!

Всі крупи, з яких готують каші, корисні, оскільки містять цілий набір необхідних для організму речовин: вуглеводів, білків, кальцію, заліза, магнію, калію, вітамінів групи B, нікотинової кислоти. Основні переваги каш в тому, що після теплової обробки міститься в крупах білок добре засвоюється організмом. Крім того, в крупах міститься багато вуглеводів. Все це робить їх гарним джерелом енергії для організму.

Але все-таки найбільше в кашах крохмалю, і це справжнісінька ахіллесова п'ята практично будь-якої крупи. Вони на 70-85% складаються з цього несолодкого речовини, що перетворюється в травній системі в солодку глюкозу. Майже вся вона всмоктується в кров. І чим легше відбувається вивільнення глюкози з продукту, тим швидше вона засвоюється організмом і тим шкідливіший продукт: він більше підвищує цукор в крові і сильніше сприяє утворенню жиру в організмі.

А тепер докладніше про різних крупах.

Гречана каша має чудовий смак і високу поживну цінність. В середньому гречка містить 14% білків, 67% крохмалю, більше 3% жирів, багата вітамінами В1, В2, В6, РР, мінеральними речовинами - фосфором, калієм, марганцем, кальцієм, залізом, магнієм. До того ж вона має антитоксичні властивості, сприяє виведенню з організму надлишкового холестерину та іонів важких металів, знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця. Словом, чи не каша, а справжня міні-аптека, приготована для нас природою.

Але надзвичайно корисна не тільки сама гречана каша. Для лікувальних цілей заготовляють листя і квітки гречки, які містять рутин, каротин, аскорбінову і органічні кислоти.

З вівсяної крупи готують не тільки каші, але і киселі. У вівсянці міститься майже 12% білка, 65% вуглеводів, майже в два рази більше цінних рослинних жирів, ніж в гречці, - 5,8%, не кажучи вже про вітаміни і різних мінеральних речовинах.

Область лікувального застосування вівсяної крупи і борошна досить обширна. Вони добре зарекомендували себе в якості дієтичного кошти при шлунково-кишкових захворюваннях і цукровому діабеті. Вівсяна каша, зварена на воді, допомагає при схильності до проносів, а при розладі шлунка непоганий ефект як обволікаючий засіб дають киселі з вівсяної муки. Відвар з вівсяної крупи рекомендується при атеросклерозі, запаленні печінки і нирок. А при хворобах крові і органів кровотворення використовують настоянку із зелених паростків вівса.

Насіння ячменю також дуже поживні, містять білки, жири, вуглеводи, ферменти, вітаміни А, В, D, Е, мінеральні речовини. З ячменю виробляють два види круп: перлову і ячну. У першому випадку зерна обдирають, а потім шліфують і дроблять. Перловка містить 9,3% білка, 73,7% вуглеводів, 1,1% жиру. Ячну крупу готують з подрібненого, але не шліфованого ячменю, тому клітковини в ній більше, ніж в перлової. Перлову крупу використовують для приготування супів, а також розсипчастих і в'язких каш, а ячну - для гарнірів, запіканок, в'язких і рідких каш.

Отримується з проса пшоно містить близько 12% білка, 69,3% вуглеводів, 3,3% жирів, біологічно активні амінокислоти та деякі вітаміни. Правда, через порівняно високий вміст жиру пшоно при тривалому зберіганні може прогіркнути, тому перед варінням його необхідно ретельно промити гарячою водою або на деякий час замочити в холодній, щоб відбити неприємний присмак.

Манна крупа. Швидко розварюється, добре засвоюється, містить мінімальну кількість клітковини (0,2%), широко використовується для харчування дорослих і дітей. Рідкі манні каші включають дієти хворих із захворюваннями системи органів травлення і навіть після операцій на шлунку і кишечнику.

Рис. З нього готують щадні страви: слизовий суп і протерту кашу. Рис добре поєднується з молоком, м'ясом, овочами і фруктами. Розсипчаста рисова каша, плов з родзинками і багато інші страви можуть прикрасити сніданок, обід і вечерю здорових людей. Деякі відмовляються від рису, боячись погладшати, але так як рис містить переважно крохмаль, то ці побоювання марні. Рис менш сприяє повноті, ніж торт, варення та інші продукти, що містять цукор. Маючи здатність вбирати сіль, рис використовується при пересаліванія бульйонів і супів (жменю крупи загорнути в мішечок з марлі і опустити в бульйон, прокип'ятити).

Серед населення побутує думка, що вживання рису корисно при захворюваннях суглобів, пов'язаних з відкладенням солей. Це далеко не так. Рис на виведення солей з організму істотного впливу не робить.

Кукурудзяна крупа. Містить вітаміни В ,, В2, РР і каротин (провітамін А). З неї готують каші, запіканки, які в деякій мірі знижують процеси бродіння в кишечнику.

І кілька слів про крупах, які ще недавно були «екзотами» на нашій кухні.

Амарант. По всьому світу в теплих і помірних областях зростає амарант, або щириця, що застосовується в декоративному садівництві. А в Центральній і Південній Америці тисячоліттями розводили його зернові (точніше, насінні) види. У 50-х роках минулого століття вчені довели надзвичайні поживні властивості амаранту. Білка в амарант так само багато, як і в інших злаках. Він дуже багатий на лізин - необхідної для людини амінокислотою, не скрізь зустрічається в достатній кількості. Жовтувато-коричневі, з легким перцевим присмаком зерна амаранту зазвичай варять як кашу або роблять з них борошно, крупою заправляють бульйони, подають на гарнір.

Кіноа. В Андах киноа (квиноа, кінва, рисова лобода) цінувалася з незапам'ятних часів, індіанці вважали його зерна священними, «матір'ю всіх зернових». Ця сама високогірна зернова культура Південної Америки до сих пір грає дуже велику роль в кухні Перу, Чилі, Болівії, Еквадору, Колумбії. З поживних чорних, білих або червоних плоских насіння кіноа, в яких міститься велика кількість вітамінів, протеїну і амінокислот, отримують борошно і крупу. З них роблять коржики, готують каші і навіть варять пиво. Попередньо зерно добре промивають і замочують, так як в його поверхневому шарі містяться гіркі речовини. Зерна, що продаються в супермаркетах, вже пройшли цю процедуру. Зерна кіноа готують так само, як рис. У готовому вигляді вони стають напівпрозорими. Їх можна використовувати, як добавку до супів і салатів, гарнір до гарячих страв, для фарширування овочів. З киноа в США готують макаронні вироби.

Сорго. Цей злак, з вигляду нагадує кукурудзу, поширився по всьому світу з Екваторіальної Африки, Індії та Китаю. З сорговий крупи, багатої крохмалем і білком, готують каші, з борошна печуть прісний хліб і коржі. Їх стебел цукрового сорго отримують патоку ( «сорговий мед»). Сорго використовують для отримання крохмалю, пива, різних алкогольних напоїв і спирту.

Саго. Спочатку так називалася крупа з зернистого крохмалю, що видобувається з серцевини сагової пальми. На Русі, де пальми ростуть погано, словом «саго» стали позначати подібну по виду крупу з картопляного крохмалю, з якої варили кашу. Особливістю саго є практична відсутність білка.

Сучасна наука про харчування стверджує, що каша з суміші круп корисніше, ніж з однієї, так як кожна крупа має свій хімічний склад, і чим більше круп використовується в суміші, тим вище харчова цінність каші. І тут на думку спадає «Суворовська каша». Одного разу в одному з військових походів Суворову доповіли, що залишилися невеликі запаси ячменю, проса, гороху. Якщо приготувати кашу з одного виду крупи, то на всіх не вистачить. Тоді Суворов наказав змішати і крупи, і горох і зварити їжу для всіх. Солдатам Суворовська каша припала до смаку. Так великий полководець вніс свій внесок в розвиток кулінарії.

Пам'ятайте, ні в якому разі не варто вважати каші «ліками» - вони корисні тільки в помірних кількостях і в складі правильного збалансованого харчування. Налягаючи на вівсянку або «чисті» гречкою, дуже легко погладшати, адже кінцевим продуктом перетравлення будь-якої каші є цукру, і тоді вона буде не перешкоджати, а допомагати розвитку діабету, хвороб серця. І тим більше не піде на користь тих, що худнуть!

Тепер про те, як варити кашу. Останнім часом широкого поширення набули швидкорозчинні каші, всілякі «швидкі» сніданки, мюслі і т.п. Безумовно, працюючій людині дуже зручно - висипав в тарілку, залив молоком - вільний! Але, якщо ви дійсно дбаєте про своє здоров'я, ви ніколи не будете їсти ці «сурогати» справжньої їжі! Чому? Та тому що, тільки уявивши, скільком ступенями обробки піддалося натуральне зерно, скільки разів його нагрівали, охолоджували, додавали різні складові, в тому числі цукор, «поліпшувачі» смаку і т.п., стає зрозумілим, чому використовувати ці продукти в харчуванні я б не рекомендувала! Тоді що? Кашу з цільного зерна! Так, «мороки» з нею більше, але ж і здоров'я дорожче! Замочіть на ніч крупу, вранці поставте на вогонь, доведіть до кипіння, трохи підсолити, зменшіть вогонь до мінімуму - все, займайтеся своїми справами - ранковий туалет, збори на роботу і т.п. Через 30-40 хвилин каша готова! Намагайтеся не розварювати її, не підвищувати глікемічний індекс, нехай це буде розсипчаста каша, а не «розмазня»!

Ще простіше - залити на ніч окропом в термосі, і вранці отримати 100% -во корисний продукт. Кашу можете розбавити половинним молоком (відмінний жовчогінний ефект), і забудьте російське прислів'я про те, що «кашу маслом ...» Кашу - немає, а ось печінку і фігуру - цілком! Тому, мінімум вершкового масла, повторю, вершкового, а то багато «борці» здорового харчування агітують за рослинне (наприклад, оливкова) олія! Я - проти, навіщо рослинне масло холодного віджиму нагрівати в каші? Додасте його краще в свіжий салат!

Отже, каша, з маслом, з молоком ... Чогось не вистачає! Так, цукру! І бог з ним, нехай залишається в цукорниці, «для гостей»! Ми додамо в кашу фрукти - будь-які, по сезону, можна і сухофрукти, попередньо розмочивши їх у воді, можна навіть з компоту, але бажано з того, що ви закривали самі, без цукру або з мінімальним його кількістю! Ось це смачний і повноцінний сніданок! Запиваємо молоком, чаєм, а ще краще - какао (знову ж, забудьте про ці розчинних заморських вишукуваннях - почитайте етикетки, скільки там всього непотрібного намішали!) - і до обіду всі ситі і задоволені! І, до речі, особливо задоволені ті, хто ретельно стежать за своєю фігурою! Глікемічний індекс всіх цих «розчинних» «швидких» і т.п. «Принад» - близько 90, а каші з цільного зерна -40-45! Як то кажуть, відчуйте різницю!

І наостанок про зберігання круп. Зберігання здійснюють при температурі не вище 18 ° С, але перевага віддається більш низьких температур від -5 до 5 ° С і відносній вологості не більше 70%. При зберіганні круп погіршуються органолептичні показники, знижується харчова цінність. Терміни зберігання круп (в міс.):

пластівці вівсяні - 6;

пшоно шліфоване - 9;

крупа манна, кукурудзяна, вівсяна - 10;

крупа пшенична (Артек, Полтавська № 3, 4) - 14;

крупа ячна - 15;

рис подрібнений, пшеничне Полтавська № 1 і № 2 - 16;

гречаний проділ, перлова крупа, рис шліфований - 18;

крупа гречана ядриця, горох шліфований колотий - 20;

горох шліфований цілий - 24.

Смачного! І міцного здоров'я!

Читайте докладно про різні кашах:

Булгур

Гречка

Дикий рис

Каші для дітей

Кіноа

Кукурудзяна крупа і борошно

Кутя (коливо, канун, сочиво)

Льняна каша

Манна каша

Вівсянка

Пророщені зерна (Мікрогрін)

Пшенична каша

Рис

Жито

Спельта (жито)

Тритикале

Цілісні злаки

Ячмінь

видео Каши и злаки | видеo Кaши и злaки
rss