У Європі можна набагато дешевше купити стару іномарку в хорошому стані, ніж в Україні, проте є проблеми з переоформленням документів, вирішення яких вимагає чималих фінансових витрат, однак вихід є. Читайте далі, як легально їздити на нерозмитнених авто в Україні.
Йтиметься про способи ввезення автомобіля для власного використання на закордонних номерах, які не варто плутати зі схемами, спрямованими на ввезення транспортних засобів для здешевлення подальшої розмитнення, розбирання на запчастини або перепродажу.
Спостерігаючи на вулицях українських міст безліч автомобілів з іноземними номерними знаками, в голову може прийти думка про те, що наша країна набирає популярність серед західних туристів, які вирішили відвідати Україну на автомобілі. Однак за кермом литовських, польських чи чеських автомобілів часто перебувають заповзятливі українці, які не згодні з астрономічними цінами на вітчизняному авторинку.
Суть проблеми
На сьогоднішній день покупка гідного автомобіля для особистих потреб не по кишені багатьом українцям. Замість засобу пересування, автомобіль відносимо до предметів розкоші. Виною тому не собівартість автотранспорту як такого, а численні митні і податкові збори, якими обкладається ввезений в країну автотранспорт. У свою чергу внутрішньоукраїнський виробник, не обтяжений імпортними зборами, перетворює грошову різницю в свій прибуток.
У той час, коли середня заробітна плата рядового українця в 2015 році становила 3155 гривень, недотягівая навіть до 200 євро, громадяни Польщі могли претендувати на 4100 злотих, що становить трохи менше 1000 євро. Порівнюючи купівельну спроможність поляка і українця, останнім залишається ковтати пил на узбіччі. Вартість уживаного автомобіля середнього класу, наприклад Volkswagen Passat B6, може становити 5000-6000 євро. Аналогічні пропозиції в Україні зазвичай стартують на кілька тисяч дорожче. Польська Toyota Camry 2.4 2007 року випуску (бензин) коштує близько 8000 євро. Купівля такого ж автомобіля в Україні обійдеться в 10 000-12 000 євро. Різниця цін в інших класах також здатна привернути вітчизняного покупця. Так, BMW X5 2006 3.0 diesel в Литві коштує близько 10 000 євро, в той час як у нас ціна за модель в гідному стані знаходиться на рівні 16 000-17000 євро.
Не дивно, що в таких умовах перед українцями постає бажання заощадити при придбанні особистого автомобіля.
прикордонний варіант
Жителі прикордонних районів вдалися до способу так званих «пересічек». Такий спосіб максимально вписується у вимоги чинного законодавства, проте виправдовує себе виключно в умовах близькості кордону. Згідно ст.95 Митного кодексу України (МКУ), терміни транзитного перевезення для автомобільного транспорту складають 5 днів при перетині однієї і тієї ж митниці і 10 днів при в'їзді та виїзді через різні митні пункти. Таким чином, при наявності техпаспорта водій без труднощів в'їжджає на територію України автомобілем з іноземною реєстрацією без справляння будь-яких митних або податкових платежів. В подальшому, автомобіль зобов'язаний виїхати з країни протягом 5 або 10 днів. Таке перетин кордону може відбуватися необмежену кількість разів. Однак, в разі пропуску цього терміну водієві загрожує штраф до 8500 гривень згідно ст. 470 МКУ.
З метою мінімізувати клопоти, деякі водії ставлять свої машини на «ремонт», таким чином перебуваючи на території України довше покладеного терміну. Надалі, при перетині митниці вони пред'являють довідку з СТО, що підтверджує об'єктивні і не залежать від їхньої волі причини порушення законодавства.
Але навіть цей варіант дав слабину, коли 9 березня 2016 року пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Німецьке» на кордоні України та Словаччини був заблокований більш ніж сотнею водіїв, у яких митники відмовилися приймати довідки про ремонт. Надалі, з метою врегулювання конфлікт під проводом губернатора Закарпатської області був розроблений законопроект, що дозволяє транзитний ввезення автомобіля на 365 днів. На даний момент аналогічний законопроект №4223 перебуває в парламенті, проте розраховувати на його швидкий розгляд не доводиться, оскільки крім багатьох незацікавлених в його прийнятті осіб існують цілком об'єктивні юридичні складнощі, пов'язані з необхідністю внесення змін до десятки нормативно-правових актів.
Очевидно, що розглянутий спосіб не є універсальним, оскільки його зручність обмежена фактично обмежується місцем проживання водія. Наприклад, відстань від Києва до найближчого кордону становить близько 200 кілометрів, таким чином, регулярні подорожі до митниці і назад будуть віднімати чимало часу, перетворюючи користування іноземним автомобілем з зручності в тягар.
З рук нерезидента
Умови більш тривалого ввезення автомобіля, зареєстрованого в іншій країні, регулюються положеннями ст. 380 МКУ.
Згідно з вимогами цієї статті, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню. Протягом двох місяців перебування в Україні, автомобіль повинен бути зареєстрований в органах поліції. У свою чергу, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року.
Слід звернути увагу, що юридичне поняття «резидент» абсолютно не тотожне поняттю «громадянин». Узагальнюючи положення Податкового кодексу України, резидентом є особа, чиї економічні інтереси (місце роботи або місце реєстрації бізнесу) знаходиться в Україні. Іноземець, який проживає і отримує дохід в Україні, є резидентом, а громадянин України, який постійно працює за кордоном - нерезидент.
Оскільки ввезення автомобіля резидентом вимагає сплати значних митних платежів, а постановка на консульський облік недоцільна для більшості громадян, з передбачуваних способів для середньостатистичного українця вигідним залишається тільки ввезення автомобіля нерезидентом з подальшою його передачею в управління.
Не дивлячись на формальну заборону передачі транспортних засобів, ввезених нерезидентами, в користування іншим особам (що міститься в частині 4 статті 380 Митного кодексу України), притягнути водія до адміністративної відповідальності не можна, оскільки Конституційний суд України визначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу у Країни.
Вилучення транспортного засобу так само знаходиться поза повноваженнями митних органів та поліції, за умови, що водій має документ про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт) і водійське посвідчення, що відображено в листі 03.09.2012 N 20 / 2-11 / 09804-ЕП Державної митної служби України.
Однак, необхідно зазначити, що юридична зв'язок між водієм і автомобілем відсутня. Наприклад, довести будь-які права на транспортний засіб у разі викрадення практично неможливо, і його повернення (в разі, якщо автомобіль буде знайдений) залежить виключно від доброї волі чиновників.
До того ж, митні органи продовжують шукати способи боротьби з описаним явищем, внаслідок чого не виключені спроби оштрафувати або конфіскувати автомобіль під іншими приводами.
Представник іноземної фірми
Іншим поширеним варіантом є ввезення автомобіля під іноземну фірму.
Суть схеми полягає в тому, що автомобіль ввозиться не на правах особистого, а на правах комерційного користування згідно з Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбульської конвенції) 1990 року. Комерційне використання означає платну перевезення осіб або вантажів, однак у вітчизняних реаліях метою є використання автомобіля в особистих інтересах. Щоб надати користування комерційний статус, досить перевозити в автомобілі папку з документами від іноземної фірми, які нібито призначаються українському контрагенту. Поліцейський або митник не мають способу перевірити справжність таких документів, таким чином, не можуть спростувати версію водія.
Для отримання «стамбульського автомобіля» громадянин України стає засновником (частіше одним із засновників іноземної фірми) або наймається в таку фірму на роботу. Далі, після придбання даного автомобіля він реєструється на компанію, а покупець отримує супутні документи на здійснення «комерційної» діяльності (наприклад, шляховий лист) і техпаспорт, де власником значиться іноземна юридична особа.
Реалізацією цієї схеми займається безліч компаній, деякі з яких мають власні сайти, а деякі розташовуються на загальнодоступних майданчиках, наприклад OLX. Вони пропонують взяти на себе всі юридичний супровід, а також допомогти у виборі автомобіля. В окремих випадках ділки обіцяють самі завести автомобіль на територію країни, але іноді необхідно особисто здійснити подорож в ближнє зарубіжжя. Орієнтовна вартість послуг починається від 1000 євро і зростає залежно від постачальника послуг, країни, звідки постачається автомобіль, вартістю і об'єму двигуна транспортного засобу.
Проте, термін законного перебування в країні по Стамбульської конвенції не однозначний. Так, в більшості випадків ділки обіцяють залагодити всі питання з користуванням автомобілем мінімум на рік, а в подальшому не виключається необхідність щорічного перетину кордону. Однак, згідно з позицією української митниці, викладеної в листі "Про тимчасове ввезення автотранспортних засобів громадянами-резидентами" (від 05.03.2013, № 11.1 / 2-12.2 / +2172-ЕП), термін тимчасового ввезення автотранспортних засобів комерційного призначення становить 20 днів.
На інтернет-форумах продовжують точитися суперечки з приводу законності такого розпорядження. Стамбульська конвенція як міжнародно-правовий акт має вищу юридичну силу, але далеко не кожен митник або поліцейський буде вступати в теоретико-правовий спір, через що в кінцевому підсумку свою правоту доведеться доводити судді, а добиратися до суду на громадському транспорті.
Крім цього неодмінно виникнуть складності, якщо з яких-небудь причин іноземна фірма перестане існувати, або загубиться контакт з особою, який пригнав автомобіль і брав на себе врегулювання питань продовження перебування транспортного засобу в країні. Очевидно, що всі ризики якості автомобіля лежать на покупцеві, оскільки юридично запустити процес у зворотну сторону в разі, якщо автомобіль буде мати приховані дефекти, не вийде. Так само, існує ризик бути обманутим постачальником, оскільки домогтися відшкодування збитку або повернення передоплати дуже важко.
Необхідно розуміти, що справжніми фахівцями в цій сфері є виключно ті, хто на практиці займається постачанням машин. Всі основні способи, їх переваги і вади відомі тільки їм, що ставить клієнта в досить уразливе становище.
Таким чином, використання українським громадянином автомобіля, зареєстрованого в іншій країні, носить напівлегальний характер. Описані схеми не є злочинними, а в більшості просто користуються недоліками і суперечностями законодавства. Проте, слід розуміти, що такі проблеми регулювання мають також зворотна дія. Обведене навколо пальця держава в особі поліції і митниці може приділяти посилену увагу до подібних автомобілів, тому не виключені штрафи за різними статтями, пов'язаними з порушеннями правил дорожнього руху та митного законодавства, а також конфіскація автомобіля.
Безумовно, при грамотному спілкуванні з представниками влади на місці зупинки є шанс уникнути негативних наслідків, а в разі накладення штрафу або приміщення автомобіля на штрафмайданчик такі дії можна оскаржити в судовому порядку. З огляду на всю складність процедури, нерідкі випадки перемоги в суді і повернення транспортного засобу, проте для цього доведеться запастися терпінням і заручитися правовою допомогою.
Використання автомобіля з іноземною реєстрацією вимагає від водія посиленої підготовки за частиною профільного законодавства, яким мало хто володіє, а так само дюжинного завзятості при відстоюванні своїх інтересів. Водій повинен бути готовий до того, що йому доведеться доводити свою правоту в спілкуванні з органами, а в разі чого з легкою душею розлучитися зі своїм автомобілем назавжди.
джерело
Друзі! Підпісуйтесь на наш канал в Telegram и будьте всегда в курсі останніх новин. клац и н Клуні прілітають прямо до Вас в кишеню!