В історію білоруського баскетболу святкової буквою вписаний черговий, дев'ятий, матч-шоу "Схід - Захід". У переліку своїх зіркових попередників він однозначно не загубиться. У пам'яті очевидців напевно міцно засядуть і на рідкість вигадливий сюжет, і велика кількість його позаштатних відгалужень, і підвищена концентрація елементів ультра-сі на одиницю часу і місця. І власне інтрига, розпалює від чверті до чверті і спалахнула неабияк яскравою, щирою - без тіні поширеної виставкового блазнювання і кітчу - розв'язкою в глибокому ендшпілі.
Поводир "східняків", який додав до персональної колекцію третій титул MVP, Георгій Кондрусевич за одну-єдину секунду до сирени не здригнувся на лінії штрафних, спочатку рахунок зрівнявши, а потім остаточно звернувши його в свою користь - 105: 104 ...
ЗАХІД - СХІД - 104: 105 (30:26, 14:25, 30:23, 30:31)
МІНСЬК. 12 січня. Спортзал "Віталюр". 500 глядачів.
СУДДІ: Ф.Дмітріев, П.Івашков, А.Сиріца (всі - Мінськ).
ЗАХІД: Габрусевич (23), Осипович (6), Єфремов (19), Мостів (8), Куль (20); Мішуков (11), Д.Свірідов (10), Дидік (5), Сапегін (2), Штереб (0).
Тренери: Юрій Черняк, Ігор Корнеенков.
СХІД: Подерачев (3), Рістіч (9), Кондрусевич (19), Шарко (13), Єременко (14); Шустов (19), Губко (12), Бібік (11), Яковицкий (3), Дадикін (2).
Тренери: Михайло Фейман, Анатолій Комлєв.
MVP матчу: Костянтин Єфремов (Захід), Георгій Кондрусевич (Схід).
Мабуть, лише вдруге з дня свого відкриття віталюровскій зал так очевидно потріскує по швах. Вперше - в п'ятому матчі минулорічної фінальної серії плей-офф, і знову - в суботу, коли на ньому зійшовся великим клином світ зірок національного чемпіонату. Аншлаг на "All Stars Game" очікувався. Навіть нашого небосхилу зірки вміють закликати глядача на свій вогник - був би привід. Передбачаючи найгостріший дефіцит місць на трибунах, особливо далекоглядна публіка потягнулася на "9-й кілометр" аж за годину-другу (!) До стартового свистка, залишивши безтурботним іншим малокомфортний доля - споглядання в положенні стоячи та в невисловлене жалі про відсутність хоч якихось імпровізованих трибун в торцях майданчика.
Втім, страждальних гримас в глядацьких рядах помічено не було - команди постаралися зробити так, щоб "клієнт забув про все на світі". З деякою обов'язкової "поправкою на вітер" їм це цілком вдалося. Протягом матчу тягар лідерства невпинно кочувало з "Сходу" на "Захід". Тільки в останні дві хвилини в положенні боку вигравала кожна з команд побувала тричі. Переваги "західної" цивілізації вичерпно демонстрували Павло Габрусевич, Костянтин Єфремов і, зрозуміло, Олександр Куль, ще в першій чверті припечатав чуже кільце трьома могутніми слем-данками. Вишуканість і гостроту "східної" кухні уособлювали ветерани - від віталюровца Володимира Шарко до осіповчаніна Віктора Губко, - до лав яких зухвалим сином полку затесався Максим Шустов. 21-річний захисник залишив з носом конкурентів і в антрактно довільній програмі, коли опинився точніше і швидше за всіх у конкурсі триочкових кидків.
Фінальною віньєткою вечора зазвичай стала суперечка за лаври кращого виконавця слем-данків. Найвищим знаком якості в цьому почесній справі експерти нагородили російського легіонера "Віталюр" Сергія Дадикіна, чия третя спроба особливо вразила: відштовхнувшись мало не з лінії штрафних, він долетів до кільця, куди з силою і встромив м'яч під захват трибун.