школа хокею Ice Day пропонує добірку цікавих і незрозумілих фактів про хокей, які по праву вважаються прокльонами.
Під час Другої гри плей-офф 1993 між Лос-Анджелес Кінгз і Монреаль Канадієнс тренер канадської команди Жак демерит попросив суддю виміряти загин крюка ключки гравця Лос-Анджелеса Марті Максорлі. Після виміру судді зафіксували порушення правил і відправили Максорлі на лавку штрафників на дві хвилини. Під час цієї більшості хокеїсти Монреаля зрівняли рахунок і перевели гру в овертайм, а потім і зовсім закинули в додатковий час переможну шайбу. Канадці виграли серію з Лос-Анджелесом, а потім і Кубок Стенлі. Це був останній раз на сьогоднішній день коли канадська команда брала головний трофей Ліги. Прокляття поширилася на всі клуби країни родоначальника хокею. Ймовірне лише тому, що команда яка його спровокувала називалася Канадієнс. Несправедливо? А хто сказав, що прокляття повинні бути справедливими.
Мервін Датан на прізвисько «Red» був тренером і генеральним менеджером команди New York Амеріканс, першої хокейні команди з цього міста. Вони жодного разу не виграли Кубок Стенлі, однак суперництво американців з Rangers було знаковим для того часу. У період Другої світової війни багатьох гравців НХЛ призвали до армії і Датан призупинив діяльність клубу на час бойових дій. З 1943 по 1946 Датан займав пост президента Ліги. Умовою при вступі в цю посаду було те, що після закінчення війни New-York Americans повернуться в Лігу, а сам Red знову очолить команду. Але цим задумам не судилося здійснитися. Оскільки після відставки Датана керівництво Ліги при потужному лобіювання власників Нью-Йорк Рейнджерс заблокувало відновлення команди. Розсерджений Датан заявив, що поки він живий Рейнджерс ніколи не виграє кубок Стенлі. Помер Датан в 1987 році у віці 88 років. Зняти прокляття Датана вдалося лише в 1994 році, коли у фінальній серії Рейнджери обіграли Ванкувер Кенакс. Це був їх перший кубок за останні п'ятдесят чотири роки.
В овертаймі п'ятого матчу 1951 року проти Монреаля гравець Торонто Мейпл Ліфс Білл Барилко закинув вирішальну шайбу і кленове листя стали володарями Кубка Стенлі. Щасливі гравці і тренери пішли у відпустку роз'їхалися по різних частинах країни. Білл разом зі своїм другом вирушив у далекі краї на риболовлю. По дорозі їх літак зазнав аварії і обидва пасажири загинули. Тіло Барилко так і не знайшли. З тих пір протягом 11 років Торонто не міг виграти головний трофей Ліги. Прокляття вдалося зняти в 1962 році, коли тіло Барилко нарешті таки виявили. Кленові листки обіграли у фіналі Chicago Blackhawks. Згодом керівництво командою вивело номі Білла Барилко з обігу.
У двадцяті роки минулого тисячоліття посісти перше місце за підсумками регулярки було також престижно як і виграти кубок Стенлі. Тому всі команди ставилися до цього досягнення з усією серйозністю. У сезоні 1926-27 Chicago Blackhawks показували чудовий хокей. Однак вони поступилися Boston в першому раунді плей-офф, після чого господар команди Фредерік Маклафлін вигнав головного тренера Піта Малдуна. Приводом проте послужило не поразка. Маклафлін вважав, що чикагці настільки гарні, що можуть в подальшому зайняти перше місце в регулярке. Тренер не погодився в результаті чого був відправлений у відставку. На прощання Малдун випалив - «Звільніть мене і команда ніколи не виявиться на першій сходинці!». Не дивлячись на те, що Чикаго стала володарем кубка Стенлі в 1934, 38 і 61 роках, закінчити сезон на першому місці їм так і не довелося. Зняти прокляття вдалося в 1967 через 23 роки після смерті Маклафліна.
П'ятдесят років тому Торонто представляло собою реальну силу, вигравши до 1967 року 13 кубків Стенлі. Причиною подальших невдач команди багато хто називає прокляття Хіллмана. Захисник команди Ларрі Хіллман був невід'ємною частиною грізного колективу. Разом з партнером по обороні Марселем Проновостом у фінальній серії плей-офф 67 року він пропустив лише одну шайбу в різних складах. Після закінчення сезону Хіллман попросив керівництво про збільшення зарплати, розсудивши, що гідний більшого. Особливо з урахуванням того, що деякі партнери заробляли більші суми при менш помітних вкладах перемогу команди. Керівництво не пішло захиснику назустріч і він був змушений змінити команду. За доброю традицією він прокляв команду заявивши, що після такого недбалого поводження з ним Торонто ніколи не ввозьмёт кубок Стенлі. На тридцять п'яту річницю прокляття на питання скільки ж ще воно триватиме Хіллман відповів, що 50 - це відмінна кругла цифра.
Білл Вірц був власником Chicago Blackhawks протягом 41 року. Незважаючи на таке управлінське довголіття був він керівником скупим впертим і не далекоглядним. За заборону безкоштовного показу гри Black Fox на національному телебаченні Вірц отримав прізвисько «Долар Білл». Вболівальники також звинуватили його в непродуманих обмінах і відходу з команди багатьох відомих гравців, легенд того часу. Але основне прокляття долара полягало в тому, що при ньому команда не виграла жодного кубка Стенлі. Муки і переживання уболівальників припинилися в 2007 році коли Віртц відправився на той світ. А вже через 3 роки Джонатан Тейвз підняв над головою заповітний трофей, Кубок Стенлі.