Ділові відносини в світі складають основу відносин рівних партнерів. Всі вони підкоряються правилам міжнародного ділового етикету . Однак при цьому завжди враховуються національні особливості, норми поведінки, що існують у кожного народу і в кожній країні, при контакті представників різних культур. Національні відмінності і особливості зазвичай не викликають конфліктних ситуацій, однак при різкій відмінності культурних традицій сторони дотримуються єдиних норм і правил. Представники різних країн не лише по-різному ведуть переговори, але і сприймають один одного і ситуації абсолютно по-різному.
До цього дня існують відмінності у веденні діловодства, ділової етики, способах вибудовування відносин в різних країнах і на різних континентах. Ці особливості пояснюються укладом життя і традиціями, історією, моральними нормами і навіть кліматом різних країн.
Тому головне правило будь-якого ділового спілкування із зарубіжними партнерами: перш ніж сісти за стіл переговорів, слід ретельно вивчити історію, культуру, традиції і діловий етикет країни партнера.
У міжнаціональному спілкуванні при мовний бар'єр на перший план виходять міміка і жести. Дуже важливо знати ці національні особливості при переговорах, оскільки жест запрошення, наприклад, в Японії російський сприйме як знак прощання. А наш кивок головою, що означає «Так» в Болгарії сприймуть як «Ні».
В Індії і Пакистані не прийнято доторкатися до співрозмовника ні за яких обставин, тоді як для європейців і американців це цілком допустимі і навіть необхідні з етикету жести - рукостискання , Поплескування по плечу і так далі. Італієць або латиноамериканець сприйме відсутність торкань при бесіді як холодність і недружелюбність. Японець, навпаки, ці ж самі торкання розцінить як агресію і невихованість.
Навіть такі особливості, як володіння правою і лівою рукою, можуть у різних народів грати певну роль. Ми не додамо ніякого значення якою рукою нам подали гроші, документи і так далі. Народи, які проповідують іслам, вважають ліву руку нечистий. Так само як ліву ногу. Тому поданий лівою рукою подарунок може бути сприйнятий як образа. Не прийнято закидати ногу на ногу в східних країнах.
Варто звернути увагу і на той факт, що у різних народів при веденні ділових переговорів або бесіди, відстань між членами протоколу можуть абсолютно різними. Так, для американця звичне відстань - 60 см, тоді як латиноамериканець або араб розташується до співрозмовника якомога ближче. Навіть до жінки. Це порушує зону комфорту незвиклого до такій відстані європейця або росіянина.
Висота і гучність мови так само різниться у різних народів. Англійці кажуть тихо і стримано, тоді як американці можуть кричати і бурхливо виражати свої емоції.
Тонкощів спілкування у різних народів безліч. При плануванні ділового спілкування з тим чи іншим представником іншої країни, варто знати хоча б загальновідомі принципи міжособистісних спілкувань цього народу.
Учасники міжнародного спілкування дотримуються єдиних норм і правил, однак все ж до сих пір існує суттєва різниця в національні й культурні особливості.
За основу міжнародних ділових відносин в світі прийнята американська модель - відкрите і демократичне розвиток ділових відносин. Прагматизм такого спілкування зводиться до того, що розмови і переговори конкретні і ведуться до досягнення певних домовленостей. Важко зустріти в американській делегації непрофесіонала, всі члени ділової зустрічі завжди в темі переговорів. Однак у американської моделі спілкування є і зворотна сторона. Вони занадто напористі і вважають, що всі країни повинні дотримуватися тих же правил і законів.
- Французи, наприклад, більш коректні. Їх ділове життя передбачає наявність величезних зв'язків і особистих контактів. Вони грамотно відстоюють свою точку зору, але не люблять торг. На виході майже завжди виявляється, що французи жорсткі переговорники і ніколи не мають запасного варіанту.
- Англійці стримані, дуже педантичні до дотримання всіх статей етикету і протоколу. Британці ніколи не приймуть поспішного рішення. Їхнє мовчання в ході переговорів багато співрозмовників можуть сприйняти як знак згоди. Однак в Англії терпляче вислухати опонента не означає погодитися з ним. Пунктуальність і ощадливість для англійця табу, які він ніколи не порушує. Британець дуже майстерно уникає гострих кутів і ніколи не виходить на відкриту конфронтацію.
- Німці люблять порядок у всьому і в міжнародних зв'язках в тому числі. Ділові відносини із зарубіжними партнерами німець буде вибудовувати обережно і дуже акуратно, пунктуально і ретельно. Німецький стиль ведення переговорів - обов'язкова можливість вирішення. Німці завжди наполягають на точному дотриманні умов підписаних договорів і сплати високих штрафів у разі його невиконання.
- Російський стиль ведення переговорів формувався при наявності двох складових - російських національних традицій і вантажу радянського минулого. Досить слабка школа вибудовування ділових відносин з зарубіжними партнерами і невміння торгуватися часто ставлять в ступор іноземців. Національна емоційність і квапливість у прийнятті рішень не завжди грають на руку позитивному вирішенню переговорів.
Формуючи політику відкритості і дружелюбності, в будь-якому діловому спілкуванні можна домогтися серйозних, значних результатів. Якщо при цьому врахувати менталітет і традиції ділового закордонного партнера, вибудувати відносини буде нескладно. Головне - пам'ятати, що людина завжди може бути почутий і зрозумілий іншою людиною.
«Уміння спілкуватися з людьми - це товар, і я заплачу за нього більше, ніж за що-небудь інше на світі». Джон Д. Рокфеллер
Жанна Пятірікова
Статті по темі