Вже незабаром ми дізнаємося переможця першого матчу фінальної серії між "Донецьком" і "Азовмашем". А перед цим згадаємо про історію фіналів. І деякі факти, можливо, допоможуть спрогнозувати результат серії.
Перемога в "регулярке" - не гарантія чемпіонства
Почнемо, мабуть, з того, що вважається одним з головних чинників, які можуть посприяти перемозі у фіналі - перевага домашнього майданчика.
Так ось, остання серія, в якій підтримка трибун і рідні кільця допомагали команді, яка закінчила "регулярку" вище, ніж суперник, пройшла в сезон поділу українського баскетболу - в 2009 році "Азовмаш" під керівництвом Рімаса Гірскіса без проблем здолав "Донецьк" - 3 : 0. Цікаво, що в УБЛ перевагу свого майданчика також допомогло "Кривбасбаскету" у важкій серії обіграти "Будівельник" - 3: 2. У наступні два роки сезону ні тим же "будівельникам", ні "Донецьку" не вдавалося скористатися згаданим чинником. А адже ще зовсім недавно він вважався одним з головних.
Варто зазначити, що з 1995 по 2006 рік лише одній команді вдавалося обіграти суперника, не маючи переваги домашнього майданчика. У 1999 році регулярний чемпіонат виграв київський ЦСКА-РІКО і саме підопічні Андрія Подковирова розглядалися як головний претендент на золоті медалі. Однак у фінальній серії "Біпе-Моді" під керівництвом Віталія Лебединцева вдалося виграти останній матч серії до 3-х перемог, що проходив в київському "Меридіані" - 78:67.
Потім послідували сім серій, в яких "золото" завойовували чемпіони регулярних чемпіонатів. І лише в 2007 "Азовмашу" вдалося в Палаці спорту шокувати "Київ" (про це, до речі, докладно розповів наш експерт Сергій Голод в іншому матеріалі, присвяченому фіналу ). Роком пізніше схожий "трюк" вдався і Мехмету Бечировичем, який привів маріупольців до перемоги, однак на цей раз все вирішилося в чотирьох поєдинках: золоті медалі і Кубок чемпіонів "Азовмаш" здобув удома.
"Як в НБА" лише чотири рази
Перший чемпіонат незалежної України пройшов навесні 1992 року, коли наші команди відмовилися від участі в першості СНД і розіграли медалі під керівництвом
новоствореної Федерації баскетболу. Володарі перших комплектів, як і два наступних, визначилися з "футбольної" схемою, без матчів на виліт (чемпіоном став "Будівельник").
І лише з сезону-1 994/95 була введена система плей-офф. До слова, той чемпіонат експериментальним і в іншому: матчі проводилися за схемою НБА - чотири чверті по 12 хвилин (до цього в Європі гралися дві половини). Звідси і дуже результативні ігри, зокрема, в фіналі. У двох поєдинках золотої серії проти "Денді-Баскета" "Будівельник" досягав нереальною для нинішнього баскетболу позначки в 130 пунктів. А перший матч став найрезультативнішим у фінальних серіях і одним з найбільш в історії чемпіонатів України - 130: 116. Друга ж гра порадувала уболівальників "Будки" однією з найбільших різниць в рахунку - "+40" - 135: 95.
Дух НБА в наших серіях був чути ще тричі, в тому числі і в цьому сезоні. Мова, звичайно, про фінали до чотирьох перемог. Вперше ця практика була введена в сезоні-2002/03, а потім знову повторилася в 2004 році. Тоді, втім, "Азовмашу", всупереч прогнозам, не знадобилося сім матчів для з'ясування відносин з "Одесою" та "Києвом". Спочатку маріупольці всуху "винесли" одеситів, а роком пізніше вони перемогли у Палаці спорту. Цікаво, що в тому сезоні основним розігруючим маріупольців був виходець з НБА Лорінца "Джуніор" Харрінгтон, який виступав до цього за "Денвер".
Після цієї серії ФБУ вирішила відмовитися від цієї практики (напевно, у серій до чотирьох перемог було б більше шансів, що не виграй "Азовмаш" подібним чином). І лише в оновленому форматі, та й то на другий рік, Суперліга провела повноцінний НБАашний фінал. У минулому сезоні, як ви пам'ятаєте, "Донецьк" і "Будівельник" влаштували справжній епічний трилер з відмінним і фантастичним кінцем в донецькій "Дружбі". До слова, в цій серії були встановлені деякі досягнення фіналів. В першу чергу, - кількість матчів - сім. По-друге, шоста зустріч пройшла під знаком захисту. Тоді в Палаці спорту "Будівельник", багато в чому завдяки старанням Зака Морлі, обіграв "тигрів" 61:59 - це самий низькорезультативною матч фіналів.
Цього року шоу триває і, можливо, ми знову станемо свідками семіматчевую протистояння. По крайней мере, троє з чотирьох наших експертів висловилися за це. До слова, якщо рішення, прийняте на нещодавньому засіданні засновників Суперліги про впровадження серії до чотирьох перемог на стадії чвертьфіналу, буде офіційно втілено в регламенті, то ми остаточно перейдемо на НБАашную систему плей-офф. Варто відзначити, що в Європі, подібне не практикує, здається, жоден з чемпіонатів. А ще й ці три кола ...
Не відступати і не здаватися!
Однією з актуальних тем в "рубках" плей-офф є командний дух, а саме те, як він проявляється у важкі моменти. Одним з них є те, як учасник проявляє себе, поступаючись по ходу серії в дві перемоги. Так ось, в історії Суперліги є лише три випадки, коли клуб, який поступається 2: 0, зрівнював рахунок. У 1997-му "Будівельник" відігрався з "Біпой", в 2001-му це вдалося "Києву" з тим же суперником. Нарешті, в уже згаданій серії 2004 року "Київ" двічі обіграв вдома "Азовмаш" після провалу в Маріуполі. Втім, лише один раз (в першому випадку) команді, зрівняв рахунок вдавалося виграти серію. Але тут варто відзначити, що в 97-му підопічні Геннадія Защука обіграли "Біпу" в протистоянні з цікавою схемою (перший і останній раз) - стартові два матчі проходили в Одесі, яка не мала переваги свого майданчика.
Не менш важлива присутність командного духу і волі до перемоги в іншому випадку, коли команда висить на волосині від поразки в серії. Найсвіжіші два приклади - "Будівельник". У 2010 кияни були на межі, але змогли зрівняти рахунок в серії з "Азовмашем" (2: 2), причому в Маріуполі - 77:74. Однак в Києві підопічні Сергія Заваліна вирвали перемогу, поступаючись по ходу 13 очок - 77:70.
Через рік киянам знову довелося демонструвати бійцівські якості: в шостому матчі вони були на волосині від "смерті", але змогли обіграти підопічних Саші Обрадовіча. А у вирішальному поєдинку команда Хосепа Беррокаля ще раз була близька до фіаско. Але 10 балів переваги від "Донецька" не стали нездоланним бар'єром і "Будівельник" в сьомий раз став чемпіоном - 69:62. Нарешті, вже згадана серія-2007, коли ще однієї столичної команди - "Києву" - вдалося вистояти за рахунок старань Ламарра Гріра (79:78) і не дати "Азовмашу" закінчити серію достроково. Втім, ми пам'ятаємо, чим все закінчилося зустріч в Києві.
А тепер про матчах, в яких все вирішилося на останніх секундах, а також в овертаймах.
Отже, в додаткових п'ятихвилинка переможець визначався лише двічі. І було це в двох серіях до чотирьох перемог і в обох випадках на коні опинявся "Азовмаш". У 2003-му маріупольцям на своєму майданчику поступилася "Одеса" - 111: 108, а наступного року "біло-сині" в столиці обіграли "Київ" - 77:74. До слова, матч в Південній Пальмірі був з "душком". На останніх секундах досвідчений основного часу Ігор Харченко вів м'яч і зловив на показі дальнього кидка обігравши Олега Козоріза. Борис Рижик прийняв рішення призначити три штрафних. Розігрується маріупольців не склало труднощів реалізувати всі три спроби і перевести матч в овертайм. Ну а в додатковий час "Азовмаш" свого не упустив.
Що стосується матчів, доля яких вирішилася в кінцівці, але в ігровий час, а розрив склав 1-2 очка, то таких було сім. У 1995-му "Будівельник", будучи номінальним гостем, обіграв "Денді" - 111: 110. У 1999 році ЦСКА на виїзді вирвав перемогу у "Біпи" - 68:67. Два матчі відносяться до згаданої серії-2003/04. У Києві "вовки" двічі обіграли "Азовмаш" - 76:74, а потім - 72:71. Всі ми пам'ятаємо, як роком пізніше Арнас Казлаускас міг вирішити результат матчу на користь маріупольців, але його триочковий не досяг мети. Підопічні Ренато Паскуале перемогли 87:85 і виграли "золото", до слова, поки останній раз в історії. Там же в спорткомплексі "Азовмаш" киянам знову вдалося вирвати перемогу в 2007-му - 79:78 (цей матч запам'ятався ще й тим, що в перерві за рівного рахунку диктор оголосив про те, що святкування чемпіонства маріупольців відбудеться ввечері - там-то і там-то, ніж напевно додав агресивності киянам). Ну і вже згаданий матч у Палаці спорту, який також для однієї з команд проходив під дивізії "Все або нічого", в якому "Будівельник" обіграв "Донецьк" - 61:59.
Добрий початок - запорука успіху. Майже ...
Статистичні тенденції фіналів такі. У 13 з 16 серій за золоті медалі команда, виігрившая перший матч, ставала чемпіоном. Так що переможець сьогоднішнього матчу на 81% стане чемпіоном. Погодьтеся, непогана ймовірність. Цікаво, чи знають про це Саша Обрадович і Лука Бекі? Тим більше, що в останніх трьох випадках так і було. Думаємо, буде не зайвим перерахувати три рази, в яких дана тенденція не пройшла. Отже, в 1997-му "Біпа-Мода" перемогла "Будівельник" 108: 97, в 2000-му знову-таки "Одеса" на виїзді обіграла "Київ" - 109: 79, нарешті в 2002 вже "вовки" завдали поразки одеситам - 97:78.
О 2: 0 ми вже говорили. Варто зазначити, що в історії фіналів Суперліги є і п'ять випадків, коли цей рахунок трансформувався в суху перемогу. І тут є шахова тенденція. У 95-му "Будка" таким чином обіграла "Денді", три роки по тому - "Біпа" завдала поразки тим же "будівельникам". У 2003-му вже постраждав одеський клуб від "Азовмаша", а потім і самі маріупольці поступилися всуху "Києву" - в 2005-му. Нарешті, в 2009 році "Азовмаш" безапеляційно обіграв новачка Суперліги і фіналів "Донецьк". 
Також цікавим є і наступний факт. Тяжка поразка - не завжди запорука програшу в наступному поєдинку. У 2000 році "Одеса" та "Київ" обмінялися переконливими перемогами на початку протистояння - 109: 79 та 113: 72. А в 2007 "Київ", поступившись на старті 69:75, потім завдав розгромної поразки "Азовмашу" - 97:70. Що не збентежило маріупольців, які потім реабілітувалися "убивши" киян 99:69.
Всі серії незмінно приходять до завершення, але не у всіх переможець отримував золоті медалі на своєму майданчику. Причому, що цікаво, це траплялося частіше, ніж протилежне!
У 1995-му "Будівельник" завдав вирішальної поразки "Денді", граючи "на виїзді". Три роки по тому гравці "Біпи-Моди" поливали один одного шампанським в київському спорткомплексі "КПІ". У наступному сезоні одесити знову тріумфували в столиці, обігравши ЦСКА. У 2004-му знову постраждав Київ, коли в Палаці спорту вже "Азовмаш" зумів перемогти "беків". Але сезон через "Київ" взяв реванш, обігравши в третьому поєдинку серії маріупольців на їх майданчику. Але і на цьому історія не закінчилася! У 2006-му підопічні Рімаса Гірскіса обіграли команду Ренато Паскуале в Києві. Рік по тому гіркоту домашнього фіаско пізнав інший тренер-легіонер Томо Махоріч.
У 2009, коли в боротьбу за "золото" вступив "Донецьк", "Азовмаш" зумів взяти своє на виїзді - в третьому матчі серії. Подібний успіх маріупольці повторили через рік, обігравши в Києві "Будівельник". А потім вже "будівельники" відсвяткували успіх в Донецьку. Цікаво, як буде в цьому році?
Най-най: команди, тренери, гравці
Тут потрібно відзначити, що "Азовмашу" належить найдовша переможна серія в фіналах плей-офф. З 2006 по 2010 рік маріупольці п'ять разів ставали чемпіонами! Всього ж на їхньому рахунку сім титулів, стільки ж у "Будівельника". Чотири перемоги у "Одеси", дві - у "Києва". Цікаво, що дві команди, які виходили в фінал, так і не пізнали радості перемог - "Денді-Баскет", ЦСКА і ... так! - "Донецьк".
У висновку, перейдемо на персоналії. В першу чергу, поговоримо про тренерів. Чотири рази до золотих медалей "Будівельник" приводив Зураб Хромаєв (1992-1995). Найбільша кількість перемог саме у фіналах плей-офф має Рімас Гірскіс - їх у нього три (2006-07 і 2009). За два титули своїм командам приносили Андрій Подковиров (2003 і 2004) і Валентин Воронін (2001 і 2002). Геннадій Защук має в своєму активі одну перемогу в плей-офф (1996) і по "футбольної" схемою (1995). По одному разу це зробили: Олександр Коваленко (2000), Юрій Селіхов (1998), Віталій Лебединцев (1999), Ренато Паскуале (2005), Мехмет Бечирович (2008), Сергій Завалін (2010) і Хосеп Беррокаль (2011). У двох випадках (і двічі це траплялося з "Азовмашем"), перемогу в чемпіонаті змогли завоювати ті наставники, які брали управління командою по ходу сезону (Бечировіч і Завалін).
Є тут і невдахи. Тричі фінал програвав Андрій Подковиров (в 1995, 1999 і 2010) .Прічем, зробив він це з трьома різними командами, і всі вони представляли столицю - "Денді", ЦСКА і "Будівельник". Словенець Томо Махорич програвав фінали з "Києвом" в 2007 і 2008.
Найбільша кількість титулів з гравців має Ігор Харченко - цілих 11! Причому, завойовував золоті медалі він в складах трьох команд - "Будівельник", "Одеса" та "Азовмаш" (це до слова, про згаданої лояльності ). За вісім "золотих" мають Володимир Холопов ( "Будівельник", "Одеса") та Ігор Молчанов ( "Будівельник", "Одеса" та "Азовмаш"). Цікаво, що він міг завоювати золоті медалі і з "Києвом", але не зміг це зробити в 2004-му. Семиразовими чемпіонами є Леонід Яйло (знову - "Будівельник", "Одеса" та "Азовмаш"), Денис Журавльов ( "Будівельник" і "Київ") і Олександр Скутельник (все з "Азовмашем" - ось вона відданість клубу!). Також подібним можуть похвалитися екс- "будівельники" - Андрій Костко та Дмитро Приходько - у них по шість медалей.
З нинішніх фіналістів - три титули у маріупольця Максима Івшина (все з "Азовмашем"), два - у Богдана Байди (також "Азовмаш") і Олега Салтовца (обидва - з "Києвом"). По одному у маріупольців Олексія Печерова (з "Києвом") і донеччанина Рамела Каррі (з "Азовмашем").
Головним невдахами фіналів є Артур Дроздов (три "срібла" - два з "Києвом" і одне з "Будкою") і в меншій мірі Олег Салтовець (у нього шість срібних медалей і все з "Києвом", але при цьому є два "золота "і він не був основним гравцем команди). Потрібно згадати і Віктора Кобзистого, який двічі зупинявся за крок від золотих медалей (по разу з ЦСКА і "Будівельником"), а також зі "будівельниками" нинішній помічник Звєздана Мітровіча не зміг виграти чемпіонство в УБЛ, поступившись "Кривбасбаскету".
Цікаво, чи знають про це Саша Обрадович і Лука Бекі?Цікаво, як буде в цьому році?