4 червня 2011 року. Санкт-Петербург. Росія - Вірменія - 3: 1. Генріх МХІТАРЯН (з м'ячем) обурюється з приводу скасованого суддею гола. Фото Олександра ФЕДОРОВА, "СЕ"
"ЗІРКА". ПРИЗ "СЕ": КРАЩИЙ ФУТБОЛІСТ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ
Січень - лютий - Роман ШИРОКОВ. Березень - Олександр Кержаков. Квітень - Ігор Акінфєєв.
Вибачте за порівняння (воно, звичайно, незрівнянно за масштабами події, але дуже вірно відображає суть), але згадувати в ці дні травень, це те ж саме, що під час війни повертатися в пам'яті до того, що було перед нею, в спокійні мирні дні.
Умами всіх любителів футболу зараз, природно, володіє Euro, але ж що передував йому місяць ніхто не відміняв, і він, поряд з усіма іншими в році, займе гідне місце в нашому конкурсі.
І статистики відзначать потім вкрай рідкісне для "Зірки" подія - лауреатом місяці став не росіянин і не українець.
Вітаємо Генріха Мхітаряна, який висунувся в останні місяці на роль одного з безумовних лідерів "Шахтаря", і можемо побажати йому тільки одного - щоб його рідна вірменська збірна не пропускала більше такі великі турніри, як чемпіонат Європи. Потенціал для цього у неї є, а тоді і лідер команди зможе замахнутися не тільки на проміжний приз, а й на "Зірку" року.
На жаль, не потрапили на загальноєвропейський форум і два інших наших номінанта - спартаківці Артем Дзюба і Дініяр Білялетдінов, які внесли найбільший вклад в срібний фінішний ривок свого клубу в чемпіонаті Росії. Обидва були серед претендентів на поїздку до Польщі, але так туди і не вирушили. Що ж, які їх роки - впевнений, що і у того, і в іншого головні успіхи ще попереду.
Борис Левін
Генріх Мхітарян: "Забити гол і почути" танець з шаблями "
- Прийміть поздоровлення від "СЕ". За підсумками голосування за травень ви зайняли перше місце в конкурсі "Зірка".
- Дякуємо.
- Ви взагалі стежте за цим конкурсом? Скажімо, за підсумками голосування в квітні ви були п'ятими ..
- Чув, звичайно.
- Зізнайтеся, очікували подібного успіху?
- Якщо чесно, не очікував. Звичайно, в першу чергу для мене важливі командні досягнення в порівнянні з особистими успіхами. Але приємно, що мені як футболісту "Шахтаря", вдалося досягти такого рівня визнання. Тому дуже вдячний людям, які віддали мені свої голоси.
- До сих пір володарями призу "Зірка" за підсумками цілого сезону були тільки російські і українські футболісти. По-вашому, є шанси на те, що одного разу такої честі удостоїться і вірменський футболіст?
- Звичайно ж упевнений, що колись таке станеться. У багатьох вірменських футболістів є великий потенціал, і вони роблять все для того, щоб проявити себе з кращого боку на футбольному полі.
- Якщо озирнутися назад, травень і справді вийшов особливим в плані спортивних результатів для вас?
- Ну якщо в тому сенсі, що "Шахтар" оформив чемпіонство, а в самому початку місяця був завойований Кубок України.
- На Україні ж теж не оминули вас увагою. За підсумками голосування серед вболівальників "Шахтаря" ви визнані кращим гравцем сезону. Приємно?
- Тут все просто. У мене в Донецьку дуже багато шанувальників з вірменської діаспори. Загалом, переміг я в основному завдяки їм, ну і людям, які проголосували за мене. Було приємно отримати приз від "Шахтаря", адже конкуренція тут велика.
- Цікаво, що ви відчуваєте, коли після забитих вами м'ячів на "Донбас Арені" звучить "Танець з шаблями"?
- Це велике досягнення для мене. Не кожен удостоюється такого - забити гол і почути в свою честь музику великого співвітчизника. До речі, в останньому матчі першості після голу в ворота "Олександрії" прозвучали дві мелодії - "Танець з шаблями" Арама Хачатуряна і композиція "Арцах" Ари Геворкяна. Удвічі приємно, що завдяки цьому у людей є можливість дізнатися трохи більше про вірменській культурі.
- Як ви будете почуватися - відчувати себе зіркою?
- (Сміється.) Я себе зіркою не відчуваю. Я - простий житель Єревану. Зірки - вони на небі.
- Популярність серед уболівальників напружує?
- Ні, анітрохи. Дуже приємно, коли тебе впізнають на вулиці або в ресторані. Завжди відчуваю позитивні емоції.
- "Шахтар" втретє поспіль взяв чемпіонство. За рахунок чого з року в рік донецькій команді вдається випереджати сильного конкурента в особі київського "Динамо"?
- За рахунок класу, командних взаємодій. Швидкісний гри. А також завдяки вірі в свої сили. Ми завжди б'ємося до останнього.
- Сезон примітний для вас і зміною позиції на полі. Ближче до кінця чемпіонату України головний тренер "Шахтаря" Мірча Луческу пересунув вас ближче до атаки. Можете назвати цю позицію більш комфортною для себе?
- Так, звичайно ж, мені комфортніше попереду. Відчуваю себе в атаці дуже добре. Але якщо тренер ставить мене в опорну зону, не заперечую. Згоден на всі, аби вигравала команда.
- Поділіться секретом, що такого особливого пообіцяв вам Селезньов, щоб отримати такий бажаний пас (в останньому матчі чемпіонату проти "Олександрії", вийшовши один на один з воротарем, Мхітарян бити не став, а дочекавшись Селезньова, віддав передачу, і той завдяки цьому голу виграв гонку бомбардирів. - Прим. А.С.)?
- (Сміється.) Ну взагалі-то після закінчення чемпіонату я полетів в Єреван, і ми не перетиналися. Але віддячити обіцяв. Насправді для мене головне, що мій партнер по команді, мій друг став кращим бомбардиром. Краще цього нічого бути не може.
- Прийнято вважати, що рівень суперництва на Україні не дуже високий і зводиться до протистояння Донецька і Києва. Ви поділяєте цю точку зору?
- Цього року додався харківський "Металіст", хороший був "Дніпро". Сподіваюся, надасть конкуренцію в новому сезоні і київський "Арсенал", який завоював право брати участь в єврокубках. Непогано виглядала сімферопольська "Таврія". Є суперники, які підтягуються і грають в добротний футбол проти "Шахтаря" і "Динамо". Але, на жаль, є і такі, що захищаються всі 90 хвилин гри і одне їхнє бажання - вирвати нічию.
- А як же "Челсі", який виграв Лігу чемпіонів при не надто видовищною грі?
- "Челсі" показав результат. Це його стиль. Команда грає так і отримує задоволення. Я ж кажу про командах, які виключно захищаються і не думають ні про що інше.
- Чого не вистачило донецькому клубу, щоб успішніше виступити в тій же Лізі чемпіонів?
- Нам здавалося, що вже якщо в попередній Лізі чемпіонів ми дійшли до чвертьфіналу, то в новому розіграші все буде легше.
- Могла мати місце з вашого боку недооцінка суперників на груповому етапі, скажімо того ж "Анортосіс"?
- Ні, налаштовувалися дуже серйозно.
- Схоже, ще й спад в грі "Шахтаря" припав саме на період, коли команда виступала в груповому турнірі ЛЧ?
- Мабуть. І в чемпіонаті України ми тоді кілька ігор провели погано, а тут ще додалися невдачі в Лізі чемпіонів. Можна сказати, це була чорна смуга для команди, але слава богу, все позаду і зараз будемо думати про нову Лізі чемпіонів. Зробимо все, щоб як мінімум дістатися до її півфіналу.
- Слідкуйте за Euro-2012?
- Звичайно, з великим задоволенням. Тим більше що ігри проходять в тому числі і в моєму Донецьку.
- Ще залишилася гіркота від того, що не вдалося разом з вірменської збірної поїхати на Euro в якості учасника?
- Тоді восени, після заключного матчу з Ірландією, залишилися негативні емоції, але я постарався скоріше забути про них.
- А як взагалі вийшло, що вірменська команда, звичайно ходящая в аутсайдерах, раптом перетворилася у відбірковому турнірі до Euro? В чому причина?
- Недооцінка суперників.
- З чийого боку?
- Особливо з боку словаків. І вдома, і на виїзді.
- У кваліфікації до бразильського чемпіонату світу Вірменії належить грати з Італією, Данією, Чехією. Можна очікувати, що тепер-то все будуть налаштовуватися на вас серйозно?
- Вважаю, що дуже серйозно. Але і ми не будемо просто так виходити на поле. Грати будемо тільки на перемогу, тому що у нас зараз така команда зібралася.
- Вірменії по плечу поборотися за путівку на мундіаль?
- Думаю так.
- Тренери і вболівальники в Вірменії покладають на вас великі надії, адже ви - один з лідерів нинішньої збірної. Відповідальність тисне?
- Ні, все в порядку. Мені вже 23 роки. Це вже не той вік, коли ти переживаєш і нервуєш. Треба виходити на поле і робити все, що від тебе залежить. І тоді все вийде.
Арсен САРКІСЯН, Спорт-Експрес
Ви взагалі стежте за цим конкурсом?Зізнайтеся, очікували подібного успіху?
По-вашому, є шанси на те, що одного разу такої честі удостоїться і вірменський футболіст?
Якщо озирнутися назад, травень і справді вийшов особливим в плані спортивних результатів для вас?
Приємно?
Цікаво, що ви відчуваєте, коли після забитих вами м'ячів на "Донбас Арені" звучить "Танець з шаблями"?
Як ви будете почуватися - відчувати себе зіркою?
Популярність серед уболівальників напружує?
За рахунок чого з року в рік донецькій команді вдається випереджати сильного конкурента в особі київського "Динамо"?
Можете назвати цю позицію більш комфортною для себе?