Казахстан для Америки не Росія. Коментар Георгія Бовта

У США з офіційним візитом прибув Нурсултан Назарбаєв. Судячи з того, як пройшла його зустріч з Дональдом Трампом, російсько-американські відносини «пішли на нуль»

Георгій Бовт. Фото: Михайло Фомічов / ТАСС

В ході офіційного візиту в США президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв зустрівся з американським президентом Дональдом Трампом і підписав комерційні угоди на суму 7 млрд доларів, в тому числі 2,5 млрд - на придбання авіаційної і залізничної техніки та послуг з їх обслуговування, зокрема, з такими гігантами, як Boeing і General Electric.

Крім того, Назарбаєв запросив свого колегу відвідати Казахстан в майбутньому, висловивши надію, що Америка відповість взаємністю на безвізовий режим для громадян США. «Казахстан оголосив безвізовий режим для американських громадян, які бувають у нас, ми сподіваємося на відповідну реакцію», - сказав Назарбаєв після закінчення переговорів з Трампом.

Оголошено і про те, що вперше буде встановлено пряме повітряне сполучення між США і Казахстаном. В ході переговорів з президентом США Нурсултан Назарбаєв також висловив стурбованість тим, що «політичні відносини між Сполученими Штатами і Росією пішли на нуль. Що ще може стояти за зовні успішним візитом до Америки Назарбаєва? Про це - в коментарі політолога Георгія Бовта.

На тлі дійсно «пішли на нуль», за влучним висловом казахського президента, російсько-американських відносин потепління між Вашингтоном і Астаною дійсно можна тільки позаздрити.

Хоча більша частина американської преси, особливо з числа тих мас-медіа, що давно налаштовані критично по відношенню до всього, що робить Трамп, обрушилася з критикою і на цей візит. Мовляв, Трамп приймає в Білому домі лідера режиму, який звинувачують у масових порушеннях прав людини, а також корупції. Ні президенти Буш-молодший, ні Обама офіційних переговорів і зустрічей на вищому рівні з Назарбаєвим не проводили.
Ряд провідних ЗМІ Казахстану під керуванням Нурсултана Назарбаєва взагалі називають тепер не інакше, як «клептократією». Власне, не далі як в 2016 році в доповіді Держдепартаменту США також на адресу Казахстану звучали звинувачення в масових порушеннях прав людини та переслідування опозиційних політичних і релігійних груп.

Але зараз в Держдепі інше керівництво, а Трамп взагалі не з тих політиків, які будуть будувати свою зовнішню політику навколо проблеми прав людини. Казахстан важливий зараз для США як потенційний якщо не союзник, то хоча б партнер в Середній Азії. Зокрема, в проведенні політики підтримки нинішнього режиму в Афганістані. Особливо після того, як Вашингтон посварився з колишнім союзником в регіоні - Пакистаном, позбавивши його щорічної підтримки в розмірі 1 млрд доларів. На розрив з Пакистаном Трамп йшов свідомо, звинувативши Ісламабад в тому, що той не забезпечує безпеку своїх кордонів з Афганістаном від проникнення бойовиків-ісламістів.

Проте, і Трампу дісталося за те, що називають «казахстанської корупцією». Під час підходів двох президентів до преси журналісти вигукували питання щодо інвестицій «брудних казахських грошей» в девелоперські проекти Трампа в Нью-Йорку.

У грудні агентство Bloomberg опублікувало розслідування про відмивання грошей з Казахстану за допомогою вкладення в приналежну Трампу нерухомість, а саме готель «Трамп-Сохо», що розташований в одному з найпрестижніших районів Манхеттена. З цією історією пов'язують ім'я опального казахського олігарха Мухтара Аблязова, колишнього власника БТА-банку, якого казахські власті звинувачують в розкраданні як мінімум 4 млрд доларів.

У Казахстані він засуджений до 20 років в'язниці заочно, але зараз Аблязов проживає в Європі. Франція відмовилася його видавати, вважаючи політичним біженцем, яких переслідують за те, що посмів кинути виклик Нурсултану Назарбаєву. Після публікації Bloomberg ім'я Трампа було з будівлі готелю прибрано. А у відповідь на вигуки журналістів він відповідав, що нічого не знає.
В ході переговорів з Назарбаєвим Трамп на публіці жодного разу не згадав Росію. Навряд чи і наш союзник по ЄврАзЕС поїхав до Вашингтона, щоб лобіювати там інтереси Москви.

У Назарбаєва було, про що поговорити з Трампом без свідків. В кінці минулого року стало відомо про арешт 22 млрд доларів, або майже 40% суверенного Національного фонду Казахстану за рішенням бельгійського суду за позовом молдавського бізнесмена Анатолія Статі і його компаній, який був поданий проти уряду республіки. І хоча позов був всього на суму 500 млн доларів, американський Bank of New York Mellon, де вони лежали, заморозив в 44 рази більше. Наплювавши на те, що фонд суверенний.

Така зухвалість щодо Казахстану, проти якого ніяких санкцій немає, насторожує: а як же тоді можуть в Америці вчинити з російськими суверенними авуарами? Можна припустити, що в ході двосторонніх переговорів з Трампом Назарбаєв міг піднімати цю делікатну тему.

Також легко можна припустити, що Трамп у відповідь сказав, що навряд чи що-небудь зможе вдіяти з незалежною судовою владою. Цікаво, чи повірив йому Назарбаєв? Зазвичай політики, керівні країнами пострадянського простору, подібним запевненням ніколи особливо не вірили.

Додати BFM.ru в ваші джерела новин?