Мінфін зіграє в казино

Фото Getty Images

Держава робить чергову спробу легалізувати азартні ігри. Відповідний законопроект є в "бюджетному пакеті" - разом з новим Податковим кодексом і проектом фінплану-2016. Податки підуть в держскарбницю, минаючи міські бюджети.

М Інфін зробив чергову спробу легалізувати азартні ігри.

Відповідний законопроект є в "бюджетному пакеті" - разом з новим Податковим кодексом і проектом бюджету на 2016 рік.

Документ охоплює всі три види азартних ігор: лотереї, казино, букмекерські контори.

Він передбачає створення регулятора ринку - Нацслужби в сфері азартних ігор. Її діяльність буде координувати Кабмін через міністра фінансів.

З плюсів законопроекту - визнання лотереї азартною грою, що відповідає європейській практиці, і впровадження принципу забезпечення прав гравців на отримання виграшу і захисту інформації від спотворення.

Створюється електронна система державного моніторингу. Вона покликана спростити адміністрування діяльності у сфері азартних ігор і забезпечити держорганам доступ до інформації в режимі реального часу.

Закон забороняє грати в азартні ігри особам у віці до 18 років.

У Мінфіні стверджують, що в процесі доопрацювання "бюджетного пакету" до законопроекту про азартні ігри найменше претензій і зауважень. У це важко повірити. Проект сповнений розмитих формулювань, протиріч і розходиться з законодавством про ліцензування та стандартизації.

Наприклад, він наділяє держслужбу правом визначати міжнародні стандарти, згідно з якими буде проводитися сертифікація програмного забезпечення, і умови до установ, які будуть її проводити.

"Ці питання регулюються окремими законами і відносяться до вимог Мінекономіки", - відзначає експерт з питань азартних ігор, екс-директор ДП "Укрелекон" Державної фіскальної служби Микола Коваленко.

Опитані ЕП учасники ринку сходяться на думці: легалізація потрібна. Це вигідно і державі, і бізнесу. Питання в тому, як узаконити гральний сегмент.

Зараз в парламенті знаходиться 11 законопроектів на тему легалізації азартних ігор. Головна їх проблема - всі вони виписані "під когось". За кілька днів публічності нове дітище Мінфіну теж обросло подібними чутками. В основному, завдяки розділу, присвяченому діяльності лотерей.

Експерти оцінюють шанси на прийняття цього документа як вкрай низькі.

По-перше, зазначає в розмові з ЕП член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Віктор Романюк, "Народний фронт", законопроект лобісткою - в ньому закладені можливості монополізації ринку.

"По-друге, він сирий і потребує суттєвого доопрацювання. По-третє, оподаткування виграшів на рівні 20% немає ніде в Європі. Плюс Мінфін закладає оподаткування гри в інтернеті. Так ми не легалізуємо бізнес, а створимо йому всі умови для роботи" начорно " , - говорить депутат.

Проблема в тому, що Мінфін заклав надходження від легалізації грального бізнесу в проект бюджету на 2016 рік.

Лотереї: оператором єдиним

Законопроект дозволяє існування чотирьох видів лотерей: тиражної, миттєвої, комбінованої і Аудиотеле-лотереї.

Мінфін відмовляється від ідеї запустити державну лотерею. Ліцензія на організацію його має Ощадбанку. На початку осені активізувалися чутки про те, що Ощадбанк підготував пакет документів для її запуску. Якщо документ Мінфіну вступить в силу, цим планам не судилося збутися.

На ринку лотерей впроваджується принцип єдиного оператора. "Буде один оператор, на субліцензію якого зможуть працювати інші компанії", - пояснив ЕП співрозмовник в Мінфіні. Єдиний оператор буде вибиратися на конкурсі.

У конкурсі зможуть брати участь компанії з як мінімум п'ятирічним досвідом роботи, з яких міжнародний - не менш трьох років. Загальний оборот за п'ять попередніх фінансових років повинен становити не менше 3 млрд євро.

З цього моменту починається найцікавіше. На що націлений документ? В якості єдиного оператора Мінфін бачить велику міжнародну компанію по типу IGT, Scientific Games, Intralot.

Зараз на українському ринку працюють три оператора лотерей - "Патріот", М.С.Л. і УНЛ. Два перших перебувають під антиросійськими санкціями. Навряд чи єдиний оператор з міжнародним досвідом захоче зв'язуватися з такими компаніями.

Залишається УНЛ, який в останні місяці розширює мережу своїх точок продажів, в тому числі за рахунок скупки точок "Патріота". По ринку повзуть чутки про те, що вимоги виписані саме під УНЛ і його міжнародного технічного партнера - американської корпорації Gtech.

Оператор лотерей буде самостійно визначати "інших осіб", які зможуть на субліцензію займатися організацією і проведенням лотерей.

"Зазначена схема ліцензування використовується для обмеження конкуренції та виключає можливість участі вітчизняних суб'єктів господарювання у конкурсі на визначення єдиного оператора лотерей", - зазначає Коваленко.

Ще один прийом по обмеженню конкуренції "зашитий" в нормі, що протягом терміну дії ліцензії не допускається зміна кількості операторів лотерей.

"Це гарантує учасникам, що протягом десяти років на ринку не з'являться нові гравці. Крім іншого, проект обмежує термін дії ліцензії, тоді як діючий закон передбачає її безстроковість", - говорить експерт.

У свою чергу відсутність обмеження максимального розміру призового фонду залишає для операторів можливість мінімізувати відрахування до держбюджету.

Казино: розкриють старі проблеми

Організація казино допускається тільки в спеціальних зонах. До таких належать готелі категорії чотирьох і п'яти зірок з номерним фондом не менше 200 номерів у Києві і не менше ста номерів в інших населених пунктах, а також зали очікування в міжнародних аеропортах.

Плата за ліцензію складається з двох частин: загальної плати за ліцензію і плати за кожний гральний стіл і автомат.

До розділу про казино також є зауваження.

"Застосування в казино ігрових автоматів з вбудованим генератором випадкових чисел дозволяє організаторам азартних ігор маніпулювати відсотком виграшів на таких автоматах і приховувати реальну виручку. Виявити подібні" настройки "автоматів дуже складно", - відзначає Коваленко.

За словами глави Київської спілки підприємств грального бізнесу Юрія Кожеми, законопроект не вирішує питання врегулювання суперечок щодо претензій до України на рахунок втрат компаній, які мали діючі ліцензії на момент заборони грального бізнесу.

Інвестори цих фірм - в основному суб'єкти господарювання країн-членів ЄС. Вони вважають, що прийняття закону про заборону казино без компенсацій - це позбавлення їх права власності, інвестицій і очікуваної в майбутньому прибутку.

"До заборони грального бізнесу в Україні було видано 73 ліцензії на казино. В разі легалізації мінімум половина з них активізують свої вимоги про компенсацію втрат. Решта з 2009 року порвали зв'язок з українським ринком або були ліквідовані", - зазначає Кожема.

Є два способи компенсації: грошова або дозвіл відновити роботу. Після введення заборони це питання обговорювалося в Мінфіні і Мін'юсті.

"Весь цей час Мінфін говорив, що грошей немає. У разі легалізації грального бізнесу з боку компаній питання про можливість другого варіанту виникнуть з новою силою", - зазначає Кожема.

На думку експерта, ознаки лобізму в законопроекті проглядаються і в тому, що казино дозволяється розміщувати тільки в готелях чотирьох і п'яти зірок.

"Чому не в нежитлових приміщеннях, не в розважальних центрах, як це дозволено в країнах ЄС, в Грузії і Америці?" - задається питанням експерт. Це збільшило б конкуренцію і дозволило в рази збільшити надходження в бюджет.

Букмекери: GGR залишити на потім

Букмекерська діяльність буде проводитися в букмекерських конторах і в інтернеті. Контори повинні розміщуватися в нежитлових приміщеннях площею не більше 300 м кв.

Забороняється укладати парі засновникам організатора букмекерської діяльності, власникам інформації про результати події або ж даних, які можуть вплинути на підсумки парі або розміри виграшу.

"Для букмекерів в питаннях регулювання проект прийнятний. Єдиний ключовий момент - фіскальне навантаження", - відзначає генеральний директор Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства Ірина Сергієнко.

Згідно з рішеннями, виробленим в процесі діалогу з державою, передбачалося, що будуть або великий фіксований ліцензійний платіж і загальна система оподаткування, або класичний податок GGR.

Останній введений в країнах, де букмекерський бізнес дуже розвинений. У проекті Мінфіну присутні і великі ліцензійні платежі, і податок GGR.

"При високих ліцензійних платежах податок GGR - 20% - не має права на існування. У цьому випадку бізнес не отримає стимулів для роботи. У чому тоді сенс? Просто отримати ліцензію, платити податки і сяк-так виживати? Ні, бізнес так не працює . Ніхто на ринок не вийде ", - відзначає експерт.

Якщо ж міністерство відмовиться від введення GGR, то, за прогнозами Сергієнко, вийде створити ринок з п'яти-семи операторів, які будуть наповнювати бюджет за рахунок проданих ліцензій і відрахувань за загальними правилами оподаткування.

GGR можна ввести пізніше - після створення регулятора і запуску електронної системи держмоніторингу. Остання проявилася в цьому проекті.

"Давайте будемо реалістами. Система не запрацює завтра", - говорить Сергієнко.

Спочатку потрібно створити національну службу в сфері азартних ігор і укомплектувати її фахівцями. На це потрібен час. Після потрібно провести тендери, щоб залучити розробника програмного забезпечення, зробити техзавдання і тільки потім можна буде підключати операторів.

"У Білорусії етап підключення зайняв півроку. Всього на впровадження нових правил може знадобитися близько двох років. Наші пропозиції полягають в тому, щоб впроваджувати GGR після запуску системи електронного моніторингу з одночасним зменшенням ліцензійного платежу", - підсумувала Сергієнко.

Куди підуть гроші: Києву сказали "зась"

Легалізація грального бізнесу покликана поповнити бюджет на 5 млрд грн. За інформацією джерела ЕП, під час підготовки проекту обговорювалися різні варіанти використання цих коштів. В тому числі, як в деяких країнах, коли такі надходження частково йдуть на потреби культури і спорту.

Був ще один варіант.

"Легалізація гральних закладів створює навантаження в питаннях збереження правопорядку на місцеві органи влади. Крім того, надходження залежать від міста, в якому знаходяться закладу. По справедливості, або має бути два податки - державний і місцевий, або розщеплення 50 на 50", - зазначив перший заступник голови Київської міської адміністрації Ігор Ніконов.

Через дефіцит коштів в держбюджеті Мінфін поділу не розглядає, уточнив ЕП співрозмовник з міністерства. Цільового їх витрачання теж не передбачається. Кошти будуть направлятися в загальний фонд бюджету.

© 2005-2015, Економічна правда. Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".