21 місяць робіт за 2 хвилини 
Макет НСК "Олімпійський"
Макет НСК "Олімпійський" 
НСК "Олімпійський" готується до Євро-2012
НСК "Олімпійський" готується до Євро-2012 
Республіканський стадіон. 80-і роки
Республіканський стадіон. 80-і роки 
Табло Республіканського стадіону ім. Н. С. Хрущова
Табло Республіканського стадіону ім. Н. С. Хрущова 
Квиток на відкриття стадіону, заплановане на 22 червня 1941 року. Фото: nsc-olymp.com
Квиток на відкриття стадіону, заплановане на 22 червня 1941 року. Фото: nsc-olymp.com
Національний спортивний комплекс "Олімпійський" - головна спортивна арена України, один з найбільших в Європі комплекс спортивних споруд. Розташований в Києві біля підніжжя Черепанової гори. Його центральною частиною є велика спортивна арена з футбольним полем, легкоатлетичними доріжками і двоярусними трибунами для глядачів.
1923 - 1949 р.р.
Днем народження стадіону вважається дата 12 серпня 1923 року, коли на "Червоному Стадіоні імені Л. Троцького" були проведені перші змагання першої Олімпіади Київщини. Проект стадіону був розроблений молодим інженером Л.І. Пільвінскім. Для південної та східної трибун використали схили Черепанової гори. З уламків будівель збудували північну і західну трибуни, засипавши їх землею. З 1925 року на Червоному стадіоні проходило більшість матчів на першість міста.
У 1935 був оголошений конкурс на "підняття" Червоного стадіону на більш високий рівень, переможцем якого став проект архітектора Михайла Гречини під назвою "Український республіканський стадіон". До речі, з ім'ям цього видатного українського архітектора пов'язані майже всі зміни і реконструкції стадіону. Проектом на стадіоні були передбачені трибуни на 50 000 глядацьких місць.
Друге урочисте відкриття повністю реконструйованого стадіону, що отримав нову назву - Республіканський стадіон ім. Н.С. Хрущова планувалося на 22 червня 1941 г. Київське "Динамо" готувалося до матчу 22 червня з командою Червоної Армії з Москви. Барвисті афіші запрошували киян на відкриття стадіону-парку. Квитки на матч вже продавали. Але саме в той день, вранці 22 червня 1941 почалася війна. Природно, ні футбольний матч, ні саме відкриття стадіону не відбулися. Розкуплені квитки ніхто не здавав. Їх оголосили дійсними до кращих часів.
Під час німецької окупації на стадіоні проводило спортивні заходи суспільство "Рух", створене для спортсменів, які визнали нову владу. Також на стадіоні "квартирували" війська. У центральному павільйоні був німецький гараж.После визволення Києва від фашистських окупантів 6 листопада 1943 року, стадіон важко було впізнати. Під час війни його спеціально не бомбити. Хоча випадкові влучення окремих снарядів траплялися. Відступаючи, німці вивезли ажурні вхідні ворота й огорожу, вікна та двері, зруйнували водогін, освітлення, радіомережу тощо Тому стадіон довелося відновлювати. За справу взялися співробітники тресту "Хрещатикбуд" (потім - "Київміськбуд-4"). За допомогою жителів міста майже за півроку стадіон було впорядковано.
Вже 25 червня 1944 стадіон урочисто відкрили. Символічно, що в цей день відбувся матч "Динамо" (Київ) - ЦБЧА (Москва), той, який не відбувся 22 червня 1941 року. Кияни програли з рахунком 0: 4.
1950 - 1977 р.р.
На початку 50-х над трибунами південних воріт з'явилося дерев'яне табло (до цього табло не було взагалі). Влітку 1954 завершилося будівництво головного фасаду стадіону - колонади зі службовим входом до внутрішнього двору адміністративного корпусу.
Але головним досягненням того часу була установка в 1956 році чотирьох 45-метрових металевих веж з 320 гратчастими прожекторами загальною яскравістю освітлення на 500 люкс. З тих пір футбольні матчі в Києві можна було проводити увечері. Також в 1956 році на стадіоні з'явилося більш сучасне табло з годинником посередині, оснащене електричними лампами, які висвічували рахунок матчу за командою оператора.
У жовтні 1962 року Республіканський стадіон ім. М.С. Хрущова змінив назву на Центральний стадіон. На стадіоні демонтували старе табло і встановили нове електронне табло, придбане в Угорщині. 10 квітня 1963 на матчі "Динамо" (Київ) - Спартак (Москва) глядачі вперше побачили на табло рахунок матчу із зазначенням хвилин, на яких були забиті м'ячі, і прізвищ їх авторів.
Друга генеральна реконструкція стадіону була розпочата в 1966 році. Основою цього проекту було спорудження другого ярусу трибун, змонтованого вперше у світовій практиці на оригінальних залізобетонних двоконсольних ригелях. Двох'ярусне чаша трибун стадіону була розрахована на 100 062 місця. Також, за цим проектом був побудований репортерський комплекс над верхнім ярусом західної трибуни, де на високих опорах були змонтовані коментаторські кабіни, а також побудований трамплін для стрибків на лижах. Було встановлено і два нових електронних табло розміром 18х6 метрів: ліве показувало час, дату і температуру повітря, а праве - назву команд, рахунок матчу і авторів забитих м'ячів.
Олімпіада-80
Третій раз на капітальний ремонт і реконструкцію Центральний стадіон закрили в 1977 році в зв'язку з прийнятим рішенням про залучення столиці України до проведення футбольного турніру XXII літніх Олімпійських ігор 1980 року. Перш за все необхідно було підготувати футбольне поле для проведення матчів такого рівня, тому було вдосконалено дренажну систему поля, а ґрунт повністю замінили і засіяли травою. На східній трибуні була встановлена чаша для олімпійського вогню. Також встановили чотири нові опори освітлення, висотою 82 метра. На кожній опорі знаходилися 132 лампи по 3,5 кВт кожна. Саме в період цієї реконструкції на території спортивного комплексу було збудовано ще два футбольних поля, майданчик для метання диска, ядра, спису та молота, новий унікальний трамплін, який тримала вантова конструкція.
До олімпійського футбольного турніру 1980 року стадіону повернули назву - Республіканський. 20-27 липня 1980 року на стадіоні відбулися футбольні матчі учасників Олімпійських ігор - команд Алжиру, Іраку, Іспанії, Коста-Ріки, НДР, Сирії та Фінляндії.
роки незалежності
1996 стадіон отримав назву НСК "Олімпійський". Цей статус підтверджений Указом Президента України.
Під час реконструкції 1998 року за рахунок встановлення індивідуальних стільців, місткість стадіону зменшилась до 83 тисяч.
На стадіоні проводилися матчі чемпіонату України за участю київського "Динамо" і київського "Арсеналу", єврокубкові матчі за участю київського "Динамо", матчі Кубка України і матчі національної збірної України.
Євро-2012
У серпні 2008 року в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу НСК "Олімпійський" знову закрили на реконструкцію. Вона передбачає створення сучасної арени, нового символу Євро-2012 на базі старої споруди. У проекті реконструкції збережено існуючий автентичний насип нижнього ярусу і другого залізобетонного ярусу трибун.
Згідно з проектом реконструкції, "Олімпійський" залишиться універсальним стадіоном - багатофункціональною спортивною ареною для проведення і футбольних матчів, і легкоатлетичних змагань міжнародного рівня.
З усіх спортивних арен, що готуються до Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, НСК "Олімпійський" - найбільший - загальна місткість стадіону 70 050 місць, з яких під час матчів Євро-2012 УЄФА буде використовувати 68 055 місць.
Сучасного обличчя стадіону - скляний фасад та покриття у вигляді підвісного навісу з напівпрозорої синтетичної мембрани, яка буде накривати 100% глядацьких місць.
Інфраструктура стадіону буде відповідати вимогам УЄФА до стадіонів класу "Еліт" - з новою системою безпеки, збільшенням кількості підходів до стадіону та шляхів евакуації, системи відеоспостереження з моніторами і відеокамерами, інформаційно-комп'ютерними технологіями.
НСК "Олімпійський" вважається головним стадіоном майбутнього чемпіонату Європи. Саме на ньому відбудеться фінал змагання і церемонія закриття, а також три матчі групи D.
Здача в експлуатацію - осінь 2011
Корисні посилання
Офіційний сайт НСК "Олімпійський"