Конопльова А.Н.1, Кишев А.З.2, Ачіева Н.Е.3
1Кандідат педагогічних наук, 2Преподаватель, 3Аспірантка, Кабардино-Балкарський державний університет
Плавання та рухомого ІГРИ ЯК ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОЇ МОТОРИКИ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ
анотація
Представлена робота присвячена проблемі розвитку загальної моторики дітей старшого дошкільного віку. У статті дано оцінку ступеня впливу рухливих ігор різної спрямованості, а також плавання як ефективних засобів розвитку загальної моторики дітей 6-7 років.
Ключові слова: здоров'я, загальна моторика, фізичні вправи, молодший шкільний вік.
Konopleva AN1, Kishev AZ2, Achieva NE3
1Candidate of pedagogical Sciences, 2University lecturer, 3Postgraduate student, Kabardino-Balkarian state University
SWIMMING AND DIFFERENT ACTIVE GAMES AS A WAY OF DEVELOPMENT GENERAL MOTOR SKILLS OF CHILDREN 6-7 YEARS
Abstract
This work is devoted to problem of development of general motor skills of children the senior preschool age . An article evaluate the degree of influence different active games and swimming , as well as an effective ways to development of general motor skills of children 6-7 years.
Keywords: health, general motor skills, exercise, primary school age.
Вступ. За даними численних наукових досліджень рухова активність дітей 6-7 років в період знаходження в дошкільному навчальному закладі становить менше 50% часу неспання [3]. Обмежений руховий режим дошкільника сприяє погіршенню показників фізичного розвитку, здоров'я, а значить зниження рівня знань.
Дослідниками доведено, що при виконанні автоматизованих рухів дитиною з моменту народження домінує підкорковий рівень, але для більш складних і усвідомлених рухів необхідно функціонування коркового шару. Для запуску коркового рівня, затребуване розвиток більш складних і диференційованих рухів [1].
У сучасну епоху технічного прогресу у багатьох дітей спостерігається загальне моторне відставання. Прихильність до комп'ютеризованим ігор, телевізора, телефонами обумовлює недостатню рухову активність, яка веде дитину до м'язової пасивності, а також зниження працездатності.
Під терміном «моторика» мається на увазі рухова активність організму, його органів, систем [2]. Моторика дитини підрозділяється на дрібну і велику. При розвитку великої моторики поліпшується робота всіх систем організму, підвищуються показники росту, ваги, життєвої ємності легень, окружності грудної клітки, кистьовий і станової динамометрії і фізичної підготовленості дитини.
У дітей 6-7 років розвиток мови, навичок читання, письма, здатності робити обчислення забезпечується взаємодією різноманітних рухів. У цьому віці діти за допомогою бігу, стрибків, метань вдосконалюють рухові навички. На заняттях, спрямованих на розвиток загальної моторики, необхідно використовувати вправи на координованість дій; на розвиток просторових відчуттів; руху, що активізують всі групи м'язів.
Мета дослідження - розвиток загальної моторики дітей 6-7 років засобами плавання і рухливими іграми різної спрямованості.
Методи і організація дослідження. У дослідженні взяли участь 40 дітей старшого дошкільного віку. Учасники дослідження були розподілені на дві групи: контрольну - 20 осіб і експериментальну - 20 осіб. Діти 6-7 років, які представляли контрольну групу, додатково не відвідували ніякі спортивні секції та гуртки, дошкільнята експериментальної групи займалися за методикою авторської програми.
Авторська програма передбачала комплекси загальнорозвиваючих вправ, рухливих ігор (в тому числі і рухливих ігор на воді), а також заняття плаванням. Педагогічний експеримент проводився на базі МОУ ДОД №9 м.Нальчик протягом двох років.
Дослідження передбачало використання теоретичних і емпіричних методів. Рівень розвитку загальної моторики дітей 6-7 років визначався за показниками наступних контрольних вправ: тест «біг з перешкодами», тест «злови м'яч», тест «перенесення предметів», тест «кидок на точність в ціль». Отримані в ході дослідження дані були оброблені за допомогою статистичного комп'ютеризованого пакета Statistics.
Результати дослідження. Порівняльний аналіз результатів в чотирьох контрольних вправах відображений в таблицях 1-4. У контрольній групі на початку дослідження виявлено такі показники: середній рівень розвитку у 20% дітей, вище середнього у 10% дітей, високий рівень у 5%, нижче середнього - у 50% дітей, низький у 15% дошкільнят (таб.1).
В експериментальній групі при виконанні вправи «біг з перешкодами» на початковому етапі визначено середній рівень розвитку у 35% дітей, вище середнього у 10% дітей, високий у 10%, нижче середнього у 40% дітей, і зовсім низький - у однієї людини, що склало - 5%.
Таблиця 1 - Результати виконання тесту «біг з перешкодами» (початок дослідження)
За даними таблиці 2 видно, що ні в контрольній, ні в експериментальній групах немає дітей з високим і низьким рівнем виконання тесту «злови м'яч». У більшості дітей обох груп спостерігається середній рівень і нижче середнього рівня розвитку координації рухів.
Таблиця 2 - Результати виконання тесту «злови м'яч» (початок дослідження)
Дані таблиці 3 показують рівень розвитку тактильно-рухової координації у дітей, учасників експерименту: в контрольній групі на констатирующем етапі виявлено, що низький рівень у 9 осіб; присутня значна кількість дітей із середнім рівнем - також 9 осіб; а з високим рівнем - 10% (2 людини).
Таблиця 3 - Результати виконання тесту з перенесення предметів (початок дослідження)
Аналізуючи результати учасників дослідження при виконанні перенесення предметів дітьми експериментальної групи виявлено, що низький рівень у 5 осіб (25%); дітей із середнім рівнем - 12 осіб (60%); з високим рівнем 15% дітей (3 людини).
Показники розвитку точності у дітей старшого дошкільного віку по тесту «кидок м'яча в ціль» в контрольній групі на первинному етапі визначили: у 6 осіб (30%) - низький рівень; із середнім рівнем - 5 осіб (25%); з високим рівнем 0% (таб.4).
Таблиця 4 - Результати виконання тесту «кидок на точність в ціль» (початок дослідження)
Аналізуючи показники таблиці 4 можна зробити висновок, що в експериментальній групі на початковому етапі точно виконали кидок в корзину від 12 до 10 разів 3 людини, що склало 15% від загальної кількості (вище середнього рівня); середній рівень виявлено у 40% дітей, 13-15 раз не потрапив на точність жодна дитина, нижче середнього рівня також показник у 40% дітей, і зовсім низький у однієї людини, що склало - 5%.
Проаналізувавши результати контрольного вправи «потрапляння на точність» в обох групах ми виявили, що більшість з дошкільнят показали результати нижче середнього рівня. Всі ці дані свідчать про те, що диференціювання м'язових зусиль, тобто розвитку такої якості як точність приділяється ще менше уваги, ніж розвитку інших якісних складових загальної моторики дітей.
У таблиці 5 відображені показники, що характеризують загальну моторику дітей контрольної та експериментальної груп початку і кінця дослідження.
За результатами початкового тестування нами виявлено, що при виконанні двох контрольних вправ дошкільнята контрольної групи перевершують дітей експериментальної групи (при виконанні лову м'яча на місці - результат краще на 2,2 рази і при метанні тенісного м'яча в ціль - результат вище на 2,1 рази ).
Таблиця 5 - Результати педагогічного експерименту
Після закінчення нашого експерименту було проведено тестування з тим же контрольним вправ. Проаналізувавши дані таблиці 5, можна зробити висновок, що поліпшення в результатах спостерігається в обох групах (як в контрольній, так і в експериментальній). У виконанні лову м'яча приріст в обох групах склав більше 5% (у контрольній - 8,6%, в експериментальній - 28,7%). При виконанні бігу з подоланням перешкод в контрольній групі поліпшення в показниках склало - 0,5 сек., В експериментальній - 0,8 сек. Час перенесення різних за формою предметів зменшилася в кінці експерименту також в обох групах: у контрольній на 0,3 сек. (Поліпшення на 4,1%), в експериментальній - на 0,7 сек. (Поліпшення на 10,6%). При виконанні метання тенісного м'яча в ціль приріст показників контрольної групи склав 21,7%, а експериментальної - 77,1%. На відміну від результатів контрольної групи, достовірність результатів (при Р <0,05) за всіма контрольним вправ виявлено лише в експериментальній групі.
Таким чином, проведене дослідження дозволило зробити висновок про ефективність використання запропонованої авторської методики. В результаті систематичного використання вправ для розвитку тактильної чутливості пальців і кистей рук, на координацію, на розвиток просторово-часових відчуттів, на точність рухів, вправ, спрямованих на підвищення рівня активації м'язового тонусу в процесі рухливих ігор на суші і воді, а також плавання істотно покращилися показники розвитку загальної моторики у дітей експериментальної групи.
Роль дошкільного навчального закладу в нашій країні дуже велика. Це особлива розвиваюча освітнє середовище, де повинні поєднуватися всі види виховання. Однією з головних завдань фізичного виховання в ДНЗ є завдання розвитку рухових якостей, яка повинна вирішуватися шляхом застосування комплексної методики з використанням загальнорозвиваючих, підготовчих і спеціальних вправ з раннього віку. У процесі використання різних фізичних вправ відбувається розвиток п'яти основних фізичних якостей людини: гнучкості, швидкості, спритності, сили, витривалості.
Розглядаючи показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості дошкільників двох експериментальних груп, ми можемо відзначити, що їх дані знаходяться в межах середніх нормативних вимог для даної вікової групи. Аналізуючи результати педагогічного експерименту, можна констатувати, що найбільш виражені зміни відбулися у дітей експериментальної групи, в якій була апробована авторська програма із застосуванням рухливих ігор на суші і воді, а також заняття плаванням.
На закінчення можна відзначити, що для всебічного гармонійного розвитку дитини необхідна активна рухова діяльність, що включає систематизовану методику комплексного впливу на організм. Дана програма рухів повинна активізувати всі обмінні процеси, сприяючи позитивній динаміці фізичного розвитку, роблячи позитивний вплив на нервову і психічну діяльність. У процесі використання авторської програми (комплексу загальнорозвиваючих вправ, комплексу рухливих ігор (в тому числі на воді), а також заняття плаванням) у дітей розвивалися всі рухові навички, фізичні якості, що сприяло підвищенню працездатності організму, активності розумової діяльності.
На початку дослідження, показники розвитку загальної моторики дітей 6-7 років контрольної та експериментальної групи перебували практично на однаковому рівні. Однак найбільш виражені зміни до кінця дослідження відбулися у дітей експериментальної групи, в якій була апробована авторська програма із застосуванням рухливих ігор (на суші і воді) різної спрямованості і занять плаванням.
Результати експерименту підтвердили, що рухова активність дитини розвиває моторику, зміцнює опорно-руховий апарат. Заняття плаванням розвивають координацію, ритмічність рухів, змушують працювати всі групи м'язів тіла, що сприяло гармонійному розвитку м'язового апарату дітей експериментальної групи. Завдяки регулярній систематичної роботи, спрямованої на поліпшення показників загальної моторики, у дітей 6-7 років удосконалювалися рухові навички, розвивалися фізичні якості, підвищилася активність обмінних процесів організму, покращилися показники здоров'я.
література
- Алейникова Т.В. Вікова психофізіології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007. С.14-15.
- Головін С.Ю. Словник практичного психолога. М .: АСТ, Харвест, Мінськ, 1998.. С.260.
- Рунова М.А. Характеристика моделі оптимального рухового режиму (старший дошкільний вік) М.А.. Рунова // Дошкільне виховання. 1999. - №11. - С.15-21.
References
- Aleynikova TV Vozrastnaya psikhofiziologiya. Uchebnoe posobie dlya studentov vysshikh uchebnykh zavedeniy. Rostov-na-Donu: Feniks, 2007. S.14-15.
- Golovin S.Yu. Slovar 'prakticheskogo psikhologa. M .: AST, Kharvest, Minsk, 1998. S.260.
- Runova MA Kharakteristika modeli optimal'nogo dvigatel'nogo rezhima (starshiy doshkol'nyy vozrast) / MA Runova // Doshkol'noe vospitanie. 1999. - №11. - S. 15-21.