ПОНЯТТЯ Про перетравність поживних речовин корми
Перетравність поживних речовин корму є вторинним показником їх поживності. Чим краще перетравлюються я організмі тварин поживні речовини, тим карм більш пита Телень. Перетравність корму визначають по різниці між пита тільних речовинами, прийнятими в кормі і виділеними в калі і характеризують коефіцієнтом перетравності. Перевареної кількість того чи іншого поживної речовини, виражене відсотках від з'їденого, називається коефіцієнтом перетравимо сті.
В процесі травлення корм спершу піддається механічного кой обробці - подрібнення розжовуванням, а потім хімічної - за допомогою ферментів, що виробляються залозами їжі ньо системи. Одночасно корм піддається і биоло ня обробці під дією мікроорганізмів, особливо жуйних тварин.
Білки перетравлюються в шлунку під дією ферменту пеп сина в присутності соляної кислоти до пептонов, потім в тонкому відділі кишечника під дією ферменту трипсину пептони розщеплюються далі, до освіти полнпептідов і вільних амінокислот, поліпептиди під дією пептидаз розпадаються до амінокислот, які всмоктуються в організм.
Вуглеводи перетравлюються головним чином в тонкому відділі кишечника під впливом ферментів - амілази, мальтази, Інверсія-тази і лактази - до глюкози, у формі якої вуглеводи всмоктуються в кров.
Жири перетравлюються в тонкому відділі кишечника (жир тільки частково розщеплюється в шлунку) під дією ферменту ліпази до гліцерину і жирних кислот, які з солями жовчних кислот всмоктуються клітинами кишкової стінки.
Умови, що впливають на перетравність кормів. Перетравність поживних речовин корму сильно змінюється в залежності від спадковості тварин, їх стану, а також від властивостей кормів і техніки годування.
На перетравність впливають вид, вік і індивідуальність тварини. Через відмінності в пристрої і функції травної системи одні і ті ж корми тваринами різних видів перетравлюються неоднаково. Навіть серед жуйних тварин спостерігаються відмінності. Велика рогата худоба перетравлює грубі корми краще, ніж вівці. Значно поступаються жуйним по здатності перетравлювати грубі корми коні і ще більше свині. Гірше інших сільськогосподарських тварин перетравлює корм птах.
На перетравність впливають характер годування в період зростання, кількість, властивості і склад корму, а також кратність і своєчасність годування, різноманітність раціонів, порядок згодовування кормів, співвідношення поживних речовин в раціоні, апхіт тварини, наявність вітамінів і ін. Крім того, односто- онній надлишок або нестача поживних речовин в раціоні позначається на перетравності.
З окремих поживних речовин найбільший вплив надають протеїн і клітковина. Чим більше в кормі клітковини, тим нижче переваримость всіх його поживних речовин. У жуйних тварин нормальне переварювання корму можливо в тому випадку, якщо на 8-10 частин перетравних безазотистих речовин, вважаючи жир, помножений на 2,25, доводиться не менше однієї частини перетравного протеїну. При більш широкому протеїновому співвідношенні спостерігається зниження перетравності вуглеводів і білка. Причиною погіршення перетравності при нестачі в кормі протеїну є зниження секреції травних залоз і зміна мікробіологічних процесів в травному каналі.
Оцінка поживності кормів в кормових одиницях 
. Дані про хімічний склад кормів і їх перетравності використовують для оцінки загальної поживності корму.
У Радянському Союзі в якості стандартної заходи для вимірювання загальної поживності кормів затверджена кормова одиниця, рівна за поживністю 1 кг зерна вівса середньої якості. Загальна поживність однієї кормової одиниці вимірюється по жироотложению при відгодівлі дорослої великої рогатої худоби і становить (округлено) 150 г жиру. Наприклад, при згодовуванні 1 кг лугового сіна великій рогатій худобі в організмі тварин відкладається 55 г жиру, значить поживність 1 кг сіна дорівнює 0,36 корм. од. (55: 150). Всі кормові ередства по продуктивному дії на організм тварини (по жироотложению) прирівнюються до 1 кг вівса. Наприклад, до 1 кг вівса (1 корм, од.) Прирівнюється 5 кг силосу (поживність 1 кг силосу в середньому 0,2 корм, од.), 0,8 кг ячменю (поживність 1 кг ячменю в середньому 1,2 корм, од.) і т. д.
Поряд з вівсяної кормової одиницею з недавнього часу стали застосовувати енергетичну кормову одиницю (Еке). За 1 Еке приймається 2500 ккал (10450 кДж) обмінної енергії. Обмінна енергія - це валова енергія корму за вирахуванням втрат енергії в калі, сечі і кишкових газах. Наприклад, при згодовуванні тваринам 1 кг зерна кукурудзи в організмі утворюється в середньому 3400 ккал обмінної енергії, значить поживність 1 кг кукурудзи дорівнює 1,36 Еке (3400: 2500).
В даний час в практиці годівлі сільськогосподарських тварин застосовується комплексний метод оцінки поживності кормів. Поряд з наявністю в кормі поживних речовин, виражених в кормових одиницях, враховуються кількість і якість продукції, отриманої від тварин при згодовуванні того чи іншого корму, а також фізіологічний стан тварини.
На склад і поживність кормів впливає багато чинників: кліматичні умови (кількість і розподіл на рік опадів, температура і ін.), грунт, на якій вирощуються кормо прибирання, зберігання корму та ін.
Для практичного користування розроблені спеціальні кормові таблиці, в яких характеризується поживна цінність окремих кормів за найважливішими показниками (табл. 10).
Схожий матеріал по темі:
ЗМІСТ СВИНЕЙ Зміст свиней. Техніка годівлі та утримання для раз-точних вікових і виробничих ...
ЗМІСТ ПТАХІВ Зміст птахів. Продуктивність птиці залежить головним зо разом від умов утримання і годую ...
ЗМІСТ ОВЕЦЬ. Існують наступні системи утримання та годівлі овець: пасовищна, стійлово-пасовищна і коло ...
СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН У комплексі заходів, що забезпечують швидкий підйом тваринництва і ...
Синтетичні Азотомісткі ДОБАВКИ. Карбамід (сечовина), бікарбонат, сульфат амонію та інші використовують в к ...