Кримінальну справу про кишенькових крадіжках на ЧС-2018 спіткнулася про міжконтинентальні. Підсудні приїхали з Латинської Америки, потерпілі - з Південно-Східної Азії, а слідчому важко орієнтуватися в ієрогліфах. 
колаж "Фонтанка.ру"
Ленінський суд Петербурга почав 27 вересня розглядати справу чотирьох громадян Перу , Які приїхали в якості футбольних уболівальників, але спійманих на крадіжках у азіатських туристів. Змішання культур і мов втрутилося в правосуддя, з вироком вийшли непередбачувані труднощі.
За версією звинувачення, 12 червня в Пулково перуанці вкрали з багажного візка громадянина Південної Кореї сумку з майном на 38 тисяч рублів. 15 червня ресторані готелю «Азимут» сумку вкрали у громадянки КНР, вона втратила речей і готівки на 275 тисяч. За злочини арештовані 59-річний Альфонсо Чавес, 63-річний Онор Лопес, 53-річний Хайме Кордова і 51- річний Вільясанте Чункі. Вони вину визнають і каються. І сьогодні розраховували на вирок.
Але хаос вселився в Ленінський суд з самого ранку. Конвой з підсудними продирався через залитий окропом Обвідний канал і сильно запізнювався. Старший помічник Санкт-Петербурзького транспортного прокурора Олена Ленів, чотири адвокати і слідчий транспортної поліції Олександр Парфьонов коротали час, розкладаючи вигідний всім пасьянс: якщо суддя дає по півроку загального режиму, то вирок сторони не оскаржать.
«Сидять вони під арештом 103 дня, - міркував адвокат Селивановская. - За новими правилами день в СІЗО - за півтора. Поки те та се - півроку пройдуть ».
На поверх піднявся перуанський консул. Його в пасьянсі не врахували. Слідчий поспішив до нього з тим же проханням.
- Ну, я і права не маю оскаржити, - ощасливив диппредставником Парфьонова.
Але радіти було рано. Голова у слідчого вболівала за потерпілих. Повертатися до Росії вони не хотіли, а їх участь в суді - майже обов'язкове. Винятком може бути тільки письмове прохання розглянути справу в їх відсутність. У суду і судового департаменту відсутня можливість дзвонити за межі Росії, тому Ленінський доручив місію транспортній прокуратурі, яка стверджувала обвинувальний висновок. А та спантеличила слідчого Парфьонова.
З корейцем абияк вийшло поспілкуватися з Whatsapp, листувалися англійською.
- Найважче йому було пояснити, що таке - особливий порядок розгляду справи. Зійшлися на тому, що він не заперечує проти special order, - згадував Парфьонов.
А китаянка спантеличила. Популярні в Росії месенджери у неї на батьківщині не працюють. Вона написала заяву від руки і прислала сфотографовані листи з ієрогліфами через MMS.
- І як це переводити? - сплескував руками слідчий.
- А як суддя зрозуміє, що це потерпіла писала? - добивали його подільники по пасьянсу.
- Та ніяк.
Слідчий звернувся до перекладача з іспанської, виписаним в суд для допомоги перуанцям. Той по телефону почав шукати колегу-китаїста, який міг би прочитати ієрогліфи:
- Привіт! Треба терміново з китайського «маляву» перевести.
Начебто знайшли, сенс виявився приблизно за потрібне.
Перуанці взяли на себе заздалегідь обумовлений образ нашкодили котів. В їх добрі лагідні очі не можна було дивитися без співчуття, голови слухняно кивали на кожне уточнення про визнання провини, зал просочився їх незліченними «пердоне». Вони вибачалися перед конвоєм, Росією, слухачами, суддею, слідчим, адвокатами, апаратом суду.
Прокурор цікавилася, що у перуанців ім'я, а що прізвище. Адвокат Селивановская наставляв перекладача:
- Ти їм скажи, щоб багато не говорили, тоді отримають мінімальне покарання.
Чункі уточнив:
- Можна я судді фотографію сім'ї покажу?
- Навіщо?
- Щоб бачила, що у мене є сім'я.
- Чим менше будемо відволікати суддю, тим краще для всіх, - відповів адвокат. - А в останньому слові скажете: винні, більше не будемо.
Перуанці не могли витравити темперамент і розповідали судді схожі на небилиця історії про живуть в Швеції та Іспанії дружин, які залишилися в Перу старих батьків, сімейному бізнесі по здачі готельних номерів і продажу газет. Кордова нагадав Семена Семеновича Горбункова. Йому на закордонну поїздку теж всією сім'єю скинулися, щоб футбол і світ побачив, адже він далі перуанської Дубровки не їздив.
Олена Ленів запитала у Чункі:
- Захворюваннями страждаєте?
- Простатит.
- Добре, - жваво відреагувала вона.
У решти теж знайшовся набір хронічного, і прокурор могла задоволено записати в блокнот: «Пом'якшувальні обставини є».
Суддю Ірину Ейжвертіну гнітило відсутність потерпілих. Вона повідомила, що в матеріалах кримінальної справи їх електронні адреси відсутні, суд зв'язатися з ними не міг, тому треба допитати слідчого Парфьонова.
Олександр Олександрович підтвердив, що по залишених при допитах номерами зв'язався з потерпілими і на свій телефон отримав відповіді.
- Якою мовою спілкувалися з потерпілими?
- Громадянин Кореї може висловлюватися англійською. Громадянці Китаю за допомогою Google-перекладача пояснював, що їй потрібно написати.
Парфьонов дістав з кишені смартфон і передав судді. Вона почала з корейця:
- Переписка явно англійською мовою.
Телефон слідчого пішов по руках. З адвокатів подивився тільки один. Інші відмовилися:
- Ми віримо колезі, що знає англійську.
Листування з китаянкою викликала у сторін острах. Сфотографовані і надіслані по MMS ієрогліфи не піддавалися електронного пропуску через Google-перекладач, в суді знавця китайської не знайшлося.
«Констатую: більш-менш прийнятно повідомлений громадянин Кореї, - резюмувала суддя. - Але китайський зараз перевести не можемо. Ми готові прийняти, що потерпіла повідомлена про дату і місце засідання. Але що вона відповіла, нам невідомо ».
Справа перуанців відклали на місяць. У Китай знову відправлять депешу, попросять дати відповідь і переведуть без Google-перекладача.
Олександр Єрмаков, «Фонтанка.ру»
І як це переводити?А як суддя зрозуміє, що це потерпіла писала?
Навіщо?
Якою мовою спілкувалися з потерпілими?