ФІГУРНЕ КАТАННЯ
Минулий вікенд видався багатим на події в світі фігурного катання представляють інтерес для шанувальників цього виду спорту в Україні
ВІД Хіросіми ДО РИГИ
Три бронзові нагороди завоювали українські спортсмени на турнірі Volvo Open Cup, що проходив минулого тижня в столиці Латвії. На третю сходинку п'єдесталу піднялися одиночник Іван Шмуратко, танцювальний дует Дарія Попова / Володимир Бєліков, і юніорська спортивна пара Софія Голіченко / Іван Павлов.
Були далекі наші співвітчизники Ярослав Паніот, а також Олександра Назарова і Максим Нікітін від медалей в японській Хіросімі на відзначили 40-річний ювілей NHK Trophy. Але у випадку з "Гран-прі", мабуть, потрібно цінувати вже сам факт участі, адже були роки, коли українці і зовсім не отримували запрошення в цю престижну серію, а на її п'єдестал ми не піднімалися з 2009 року, коли Тетяна Волосожар, ще виступаючи за Україну зі Станіславом Морозовим, взяла бронзу на Кубку Китаю і срібло на "Скейт Америка".
П'ЯТЬ РОКІВ - ЦЕ ВАМ НЕ ШУТКИ!
Буквально "розвалений" під впливом акліматизаційний ями на Олімпіаді в Пхенчхані Ярослав Паніот за рішенням тренерської ради змушений був достроково закінчити минулий сезон. В Мілан на чемпіонат світу делегували срібного призера чемпіонату України Івана Павлова. Втім, і він із завданням-мінімум не впорався - не потрапив в довільну програму. Правда, це вже зовсім інша історія, особливо тепер, коли фігурист змінив спеціалізацію.
Новий сезон Ярослав почав з переїзду на знамениту базу підготовки елітних фігуристів World Arena Ice Hall в Колорадо Спрінгс разом зі своїм тренером Теммі Гемба. Але вже перші старти показали, що проблем у провідного українського одиночники від цього менше не стало. На турнірах в Філадельфії і Солт-Лейк-Сіті, де Ярослав рік тому посів друге і четверте місця відповідно, він в цей раз виявився набагато далі від трійки призерів. І якщо з короткою програмою, в якій, до речі. залишилася минулорічна постановка під "Ромео і Джульєтту" Чайковського, йому ще більш-менш вдавалося справлятися, то в довільній під композицію Гері Мура він буквально сипався на очах. Виникли проблеми не тільки з квадофліпом, який і до цього виходив у спортсмена далеко не завжди, але і з начебто стабільним четверним кожухом, а з Акселем була взагалі біда.
Зміни напрошувалися. І ось в Японію на NHK Trophy Паніот полетів вже в компанії нового старого тренера В'ячеслава Загороднюка. Звичайно, чудес у великому спорті не буває, і японський лід це в черговий раз довів. За три тижні неможливо все і правил. 68,59 балів за коротку і 173,64 за дві програми це, звичайно, не результат для одиночники, який ще в минулому сезоні, нехай і до змін правил, набирав більше 80 і 230. Ярослав за великим рахунком з дорогих елементів впорався в обох програмах тільки з четверним кожухом, і замкнув протокол, тобто топ-12.
Безумовно, за ті три роки, що Паніот подорожував від Миколи Морозова до Теммі Гемба, чемпіон Європи-1996 і бронзовий призер чемпіонату світу-1994 В'ячеслав Загороднюк не сидів склавши руки, почав працювати з іншими учнями, але все-таки щось підказує, що для нього доля українського одиночного катання в загальному і спортивне майбутнє Паніотов зокрема будуть все-таки набагато в більшій пріоритеті, ніж для Гемба, ані трохи не применшуючи всіх її тренерських достоїнств і людських якостей.
- У Паніотов я вклав чимало сил, знань і часу, - зазначив в інтерв'ю прес-службі Української федерації фігурного катання (УФФК) В'ячеслав Загороднюк. - П'ять років - це вам не жарти! Коли Ярослав звернувся з приводу "другого шансу", я йому сказав: будеш прислухатися до тренера, беруся за твою підготовку, інакше ... Справа в тому, що за часів нашої спільної роботи все йшло добре до моменту, коли він заявив, що вже все знає. На цьому ми тоді розійшлися.
Тепер бачу, що Ярослав подорослішав, багато чого зрозумів. У будь-якому випадку, погодився, що ми повинні слухати один одного, він - мене, а я - його. Тоді, може, щось і вийде. Думаю, що він здатний зайняти призове місце на чемпіонаті Європи. У разі ж повного взаєморозуміння можна буде і до Олімпіади добре підготуватися, час ще є, попереду чотири сезони. Шкода, що два роки втрачено.
Змінив тренера перед початком нового олімпійського циклу і ведучий танцювальний дует України Олександра Назарова і Максим Нікітін. Покинути групу Ігоря Шпільбанда в США спортсменам довелося під тиском обставин фінансового характеру. Літо вони провели в рідному Харкові разом зі своїм першим тренером Галиною Чурілової, зв'язок з якою вони в общем-то ніколи і не втрачали. Туди ж до них приїжджав і ставив програми колишній асистент Шпільбанда відомий в минулому фігурист Фабьян Бурза. Його повернення до Франції в тому числі з метою повернути центр розвитку танців на льоду з Америки до Європи якраз співпав з вищевказаними подіями в житті Назарової та Нікітіна. І вони вирішили спробувати працювати разом.
Програми у нового творчого тріумвірату вийшли дуже навіть симпатичні з авторськими знахідками, якими завжди вигідно відрізнялася від суперників українська пара. Пристрасне танго і кокетливий фокстрот з "Чикаго" в короткій з повною гамою почуттів і яскравими взаємовідносинами партнерів, і зворушливі, по частині забавні, образи з "Вогнів великого міста" в довільній. Єдине, поки хлопцям помітно не вистачає легкості, що позначається і на якості катання, і відповідно на оцінках. Внизу протоколу українці виявилися і на "Скейт Америка" (восьмі) і на NHK Trophy (дев'яті), де вони набрали майже на два бали більше за коротку (60,20), але на чотири менше за довільну (93,02), ніж в США. Але будемо сподіватися, що поступово вони, що називається, вкатають програми і прийдуть до тями після такого непростого міжсезоння.
ЧЕМПІОН КОРОТКОЇ ПРОГРАМИ
Бронзовому призеру останніх двох чемпіонатів України Івану Шмуратко впору шкодувати, що змагання не закінчуються після короткої програми. Уже другий турнір поспіль він завершує перший день в ролі лідера. Так було на етапі юніорської серії "Гран-прі" в Єревані, де він накатав на 72,08 балів, також відбулося і вже в категорії сеньйорів на турнірі в Ризі (76,48). В обох випадках спортсмену вдалося в короткій програмі чисто виконати аксель в три з половиною обороту, що на жаль, поки не виходить у нього в довільній. Справедливості заради зазначимо, що на ризькому льоду Іван вперше катав програму з двома потрійними Аксель і один з них таки зміг зробити. Правда, як це нерідко буває при включенні нових складних елементів це позначається і на елементах більш простих.
Шмуратко у другий день став тільки сьомим, але за сумою двох програм таки зумів утриматися в трійці (199,39), поступившись близько десяти балів Володимиру Литвинцева з Азербайджану, 0,77 - Марку Городницькому з Ізраїлю, і на 6,38 випередивши став четвертим британця Грехема Ньюбері.
- Шмуратко виконував потрійний аксель на тренуваннях, причому, досить стабільно ще перед юніорських "світом" в Софії, - розповіла "СЕ" тренер спортсмена Марина Амирханова. - Але навесні, як раз коли потрібно було вчити і вдосконалювати нові елементи, у нього виникли проблеми з гомілкостопом. В результаті того, що черевик був уже малий, а спортсмен, боячись його міняти, продовжував в ньому кататися, судини виявилися передушу. Більше місяця довелося провести в гіпсі, що природно позначилося на готовності до сезону.
З травми партнера починався минулий сезон для танцювального дуету Дар'я Попова / Володимир Бєліков. На щастя, в цьому році в підготовці обійшлося без форс-мажорів і харків'яни впевнено набирають обертів. Позаду у них перемога на турнірі в Дортмунді, і два етапи юніорської серії "Гран-прі" - бронза в Каунасі і четверте місце в Любляні. Рига стала першою дорослою зупинкою в цьому сезоні для підопічних Галини Чурілової. І впоралися вони з нею досить успішно, завоювали бронзу з результатом 158,84, поступившись трохи більше бала німцям Катаріні Мюллер і Тіму Діку, і близько восьми - росіянам Бетіна Попової і Сергію Мозгова.
Відзначимо, що за крок від п'єдесталу зупинилися в юніорських танцях на льоду в Ризі учні Марії Тумановської-Чайки Марія Голубцова і Кирило Білобров. У парному катанні в юніорській категорії, де бронзу вибороли Голіченко і Павлов, і зовсім було всього три пари учасників. Втім, тут інтерес представляв навіть не стільки результат, скільки саме катання Софії та Івана, які ще в минулому сезоні виступали як одинаки. Для підопічних Олени Амосової це був всього другий спільний турнір після "Ice Star" в Мінську. В їхньому арсеналі вже є подвійний підкрутити, викиди - потрійний сальхов і подвійний ріттбергер, нехай поки й простенькі підтримки, ось з чим біда, так це з Тодес. Монолітом на льоду Голіченко і Павлов, відверто кажучи, поки не виглядають, втім, для цього має пройти більше часу. Головне, щоб хлопцям і тренерської бригаді, яка з ними працює, а в ній, нагадаємо, є і досвідчена Галина Кухар, вистачило терпіння.
Цікаво, що незважаючи на те, наш національний чемпіонат щороку б'є антирекорди по числу учасників, українські фігуристи продовжують "спливати" під прапорами інших країн. Ось і Павлова з Голіченко випередили в Ризі харків'янин Артем Цоглін, разом з Хейлі Копс представляє Ізраїль, а також киянин Владислав Гресько, що катається з Дариною Рабковой за Білорусію.
Така затребуваність з одного боку не може не радувати, тим більше парне катання такий складний вид, де знайти свою другу половинку в будь-якій точці планети за щастя, а з іншого, не випускаємо ми знову майбутніх чемпіонів?
Анна Савчик.