Віталій ДУБРОВА: «Краще б програвали іппон». Лондон-2012. дзюдо

www.judoinfo.kiev.ua

Слідом за Георгієм Зантарая та Сергієм Дребот закінчив вчора, ледь почавши, олімпійський турнір і наш представник у ваговій категорії до 73 кг Володимир Сорока.

Чинний віце-чемпіон Європи, правда, просунувся на круг далі своїх більш «легких» товаришів по команді, вигравши в першій і дуже непростій сутичці у володаря двох золотих нагород континентальної проби Жоау Пінья. Причому він поступався за зауваженнями, але зумів за тридцять секунд до кінця не без допомоги трибун (в залі раз у раз лунало «Вовчик, стій!» І «Давай, борись!») Провести прийом і отримати від арбітра переможну «вазарі».
У наступному колі Сороку вже чекав монголській дзюдоїст зі складною ім'ям і прізвищем. Потрібно зауважити, що німець Крістофер Фельк, перш ніж віддати Ніамей-Очир Сайнджаргалу путівку в 1/8 фіналу, порядком його вимотав. На жаль, це Сороці не допомогло.
- Сутичка була рівною, - важко зітхнувши, сам почав розмову старший тренер чоловічої збірної України Віталій Дуброва. - Спочатку дали обопільне зауваження. Потім кожен провів по атаці: спочатку наш спортсмен, потім монгол. Після чого знову був покараний за пасив Сорока. Далі особливої ​​боротьби не було. Володя намагався щось зробити, монгол тільки захищався, але йому зауваження не дали. Чому? Мені здається, певну роль зіграло те, що судив сутичку азіатський арбітр.
- Сорока, на ваш погляд, все правильно робив?
- Так, у мене до нього за великим рахунком претензій немає. Хіба що в кінці потрібно було більше ризикувати. Чи не боротися в партері, коли залишалося сорок секунд. Володя втратив багато часу, потрібно було відразу в стійку ставати. Це була єдина помилка - в іншому все установки він виконав точно.
- Те, що третій день поспіль ми програємо по попереджень за пасивність, наша вина або все-таки біда?
- Не скажу, що нас засуджують. Просто рівень учасників олімпійського турніру дуже рівний. Ми нічим не гірші супротивників, але третій день поспіль програємо. Може, таке ставлення до нас на Олімпіаді показує вагу України в світовому дзюдо. Незважаючи на успіхи в цьому олімпійському циклі, нас таким чином ставлять на місце. Якщо перші два дні у мене не було подібних думок, то після поразки Сороки вже і не знаю, що думати.
- Виходячи з цих трьох поразок, яку установку ви дасте тим чотирьом нашим спортсменам, яким ще належить вийти на татамі в Лондоні - Артему Василенко (до 81 кг), Роману Гонтюку (до 90 кг), Артему Блошенко (до 100 кг) і Станіславу Бондаренко (понад 100 кг)?
- Випереджати противника, щоб при рівній сутичці без оцінок перемогти за рахунок більшої активності. Така установка давалася, до речі, і Сороці. Вова її за великим рахунком виконав. І у мене, наприклад, немає пояснення, чому не дали шидо монголові, коли наш спортсмен провів атаку. Його дія пройшло повз увагу. Проходить тридцять секунд, атакує суперник і тут зауваження за пасивність отримує Сорока. Я хлопцям весь час кажу, що потрібно бути більш активними, не давати суддям приводу. І смішно, і плакати хочеться: три дня програємо по зауважень. Якби Сорока або Зантарая програли іппон, було б, звичайно, боляче, але не так прикро. В даному ж випадку залишився осад.
- А хто, на ваш погляд, сильніше - португалець Жоао Піна або представник Монголії?
- Кожен з них по-своєму сильний. Монгол, наприклад, фізично, він добре відчуває щільну боротьбу. Португалець, навпаки, швидше за руйнівник - він бере ще й за рахунок досвіду. 31 рік все-таки - дворазовий чемпіон Європи. Одним словом, суперники один одного варті.
- Що ви відчували, коли до кінця сутички з португальцем залишалося тридцять секунд, а на табло світилися невтішні цифри?
- Вірив, що Вова виконає кидок. Або хоча б доб'ється того, що португалець отримає зауваження. Піна вже почав захищатися, падав на коліна. А так як сутичку нормально судили, було ясно, що йому не уникнути «шидо». Володя ж в кінці все-таки ризикнув і зробив кидок.
- За минулі три дні я бачила на трибунах ExCel арени Ірина Кіндзерська, Артема Блошенко, Станіслава Бондаренка, але жодного разу призера Олімпійських ігор в Афінах і Пекіні Романа Гонтюка?
- Рома не приїжджає в зал на інші вагові категорії подивитися, чи не приходить сюди навіть тренуватися. В Олімпійському селищі він бігає, робить вправи - йому так зручніше. У нас чітких правил в цьому відношенні немає, головне, щоб людина не перегорів завчасно. Настрій у всіх хлопців гарний, все-таки Олімпіада - це велике свято. Ті, хто ще не боровся, підтримують тих, хто програв - Сергія Дребота і Георгія Зантарая.
- Зантарая вже почав посміхатися?
- Поки що ні, але буде. Йому потрібно ще два-три тижні, щоб все переварити. Довга дорога була, ми зайшли в глухий кут. Але потрібно йти далі. Я його налаштовував на те, що, незалежно від того, виграє він чи програє, в його житті нічого не зміниться. Друзі та сім'я залишаться з ним - олімпійський ти чемпіон чи ні. Є багато прикладів того, що не варто опускати руки. Не треба далеко ходити. Угорець Міклош Унгварі - триразовий чемпіон Європи та дворазовий бронзовий призер чемпіонату світу тільки в 31 рік тут в Лондоні завоював свою першу олімпійську медаль.

Анна Савчик з Лондона, Спорт-Експрес в Україні